Суть питання
В українській судовій практиці трапляються специфічні випадки, коли осіб, які вчинили адміністративні правопорушення і не мають посвідчення водія, позбавляють права керування транспортними засобами.
Однак це порушує основоположний принцип, що право на керування виникає лише з отриманням відповідного дозволу. Виникає запитання про законність таких дій: чи можливе позбавлення права, якого формально ніколи не було? Чи законні такі дії з’ясовуємо далі.
Чим передбачено позбавлення права керування
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень може застосовуватись таке адміністративне стягнення, як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянину (права керування транспортними засобами).
Аналогічно окремі норми КУпАП передбачають застосування додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування. Зокрема такі як ч.4 ст. 121 КУпАП (Повторне керування з технічними несправностями), ст. 122-4 КУпАП (Залишення місця ДТП), ст. 124 КУпАП (ДТП), ст.130 (Керування в стані сп’яніння) та інші.
Хто вважається водієм з правом керування
Відповідно до п.1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як проходить процедура позбавлення права керування
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення у водія вилучається посвідчення водія. Справа передається на розгляд суду. Позбавлення права керування розпочинається з дати набрання рішення законної сили.
Після закінчення встановленого судом строку, водій повинен скласти теоретичний та практичний іспити. Особи, які були позбавлені права керування за їзду у стані сп’яніння, обов’язково проходять позачерговий медичний огляд. І після цього водію повертається посвідчення водія та поновлюється право керування.
Яка позиція Верховного суду
Відповідно до п.28 постанови пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», «суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала».
У постанові Верховного суду від 29.03.2023 у справі №145/932/20 зазначено: “Згідно зі сталою правозастосовною практикою, позбавлення права керування транспортними засобами суд не вправі призначити як додаткове покарання особі, яка його не має”.
Висновки
Тобто позбавленню права керувати транспортними засобами підлягають виключно водії, які були таким правом наділені. Інші ж особи, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за вказаною статтею лише шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
Таким чином, що навіть за умови вчинення адміністративного правопорушення, не маючи права керувати транспортними засобами (при відсутності посвідчення водія), закон не передбачає позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, які такого права не набули (не отримували посвідчення водія).
Як повернути посвідчення водія після позбавлення права керування, читайте в інших публікаціях.
З приводу оскарження штрафів, ви можете звернутися до фахівців юридичної компанії «Дорожній Адвокат». Працюємо по всій Україні. Дзвоніть за номерами телефонів: 050-758-11-74 (viber, telegram), 067-171-16-11. (Дзвінки приймаються щоденно без вихідних до 24:00 год).
Всі наші публікації є авторськими, підготовані фахівцями юридичної компанії «Дорожній Адвокат». При републікації матеріалів сторінки обов’язкове гіперактивне посилання на сайт https://doradvokat.com.ua.
Наш Сайт (5 млн відвідувачів щорічно);
Наш Фейсбук (6 млн відвідувачів щорічно);
Наш Телеграм канал (18 тис підписників);
Наш Інстаграм (10 тис підписників);
Група «Перевізники України» (12 тис учасників);