Вступ
Питання визначення статусу резидента або нерезидента має принципове значення при ввезенні автомобіля в Україну. Від цього залежить, чи матиме громадянин право на тимчасове ввезення без сплати митних платежів. На практиці митні органи часто тлумачать поняття «резидент» неправильно. Це призводить до незаконних штрафів і судових спорів. Адвокат має допомогти водієві захистити свої права від свавільних дій митниці.
Суть справи: штраф за тимчасове ввезення
Як все почалося
Громадянина України оштрафували на 1 579 232 грн за нібито ухилення від сплати митних платежів. Підставою стало те, що він ввіз автомобіль Audi A6 з литовськими номерами за паспортом громадянина Португалії. Чоловік фактично проживав у Португалії й вважав себе нерезидентом. Авто він тимчасово ввіз, як це передбачено для нерезидентів статтею 380 Митного кодексу України. Під час виїзду з України митниця визнала його «резидентом» лише через наявність українського паспорта.
Дії митниці і накладення штрафу
Митниця кваліфікувала його дії за статтею 485 Митного кодексу України. Чоловіка визнано винним у навмисному ухиленні від сплати платежів. Було накладено штраф у розмірі 300% несплачених мит — понад 1,5 млн грн. Підставою вважали те, що громадянин мав паспорт України, отже, є резидентом. Така позиція митниці є юридично хибною, оскільки громадянство не визначає статусу резидента.
Що говорить закон про визначення резидента
Митний кодекс: ключові критерії
Пункт 50 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначає, що резиденти — це громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні. Водночас пункт 33 цієї ж статті вказує, що нерезиденти — це громадяни України або іноземці, які мають постійне місце проживання за межами України. Тобто визначальним є не паспорт, а місце постійного проживання. Якщо людина живе і працює за кордоном, вона є нерезидентом незалежно від громадянства.
Інші закони: право вибору місця проживання
Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», кожен має право самостійно визначати місце проживання. Реєстрація або її відсутність не обмежує це право. Тобто громадянин України може постійно проживати за кордоном і не вважатися резидентом України. Саме це положення ігнорують митні органи, трактуючи громадянство як автоматичну ознаку резидентства.
Податковий підхід до резидентства
Критерій постійного місця проживання
Підпункт 14.1.213 пункту 14.1 Податкового кодексу України визначає, що фізична особа вважається резидентом, якщо має місце проживання в Україні. Якщо людина має місце проживання також за кордоном, застосовується критерій «центру життєвих інтересів». Якщо цей центр перебуває за межами України — особа є нерезидентом. Отже, навіть за наявності українського паспорта, головним є місце проживання та економічна активність.
Додатковий критерій — 183 дні перебування
Той самий підпункт встановлює додатковий критерій — кількість днів перебування. Якщо людина не проживає в Україні понад 183 дні протягом року, вона не є резидентом. У наведеній справі митниця не довела, що громадянин перебував в Україні цей строк. Без таких доказів визначати його резидентом було незаконно. Саме цей аргумент став ключовим у суді.
Позиція суду у справі
Ключові висновки суду
Суд дійшов висновку, що визначальним є постійне місце проживання особи, а не її громадянство (Справа №686/32118/19). Громадянин постійно жив і працював у Португалії, мав податковий номер цієї країни, отже, був нерезидентом України. Суд зазначив, що митниця не довела його перебування в Україні понад 183 дні. Таким чином, застосування статті 485 Митного кодексу було безпідставним.
Відсутність складу правопорушення
Згідно зі статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення є умисним, коли особа усвідомлює протиправність дій. У цій справі громадянин діяв добросовісно, вважаючи себе нерезидентом. Він мав усі підстави для тимчасового ввезення без сплати митних платежів. Відповідно, умислу на ухилення від сплати не було, а склад правопорушення — відсутній.
Юридичний аналіз і рекомендації адвоката
Чому дії митниці незаконні
Митниця порушила принцип правової визначеності, закріплений у статті 19 Конституції України. Органи влади можуть діяти лише в межах закону. Визнання особи резидентом лише на підставі наявності українського паспорта є перевищенням повноважень. Таке рішення суперечить логіці податкового та митного законодавства. Воно свідчить про системну помилку в роботі митних органів.
Як захистити свої права
Якщо митниця оштрафувала вас за подібних обставин — потрібно оскаржувати постанову в суді. Підставою для скасування буде відсутність складу правопорушення та невірне визначення статусу. Доцільно залучити адвоката, який підготує позов, збере підтвердження проживання за кордоном і доведе відсутність умислу. У більшості випадків суди стають на бік водія, визнаючи дії митниці незаконними.
Висновок
Головне правило для громадян України за кордоном
Наявність українського паспорта не означає, що ви автоматично є резидентом України. Головне — де ви фактично живете і працюєте. Якщо ваше постійне місце проживання за кордоном, ви маєте право ввозити авто як нерезидент. Політика митниці не може обмежувати це право. Закон на вашому боці.
Адвокатська порада
Кожен водій, який постійно проживає за межами України, повинен знати свої права. Якщо митниця незаконно визнала вас резидентом і наклала штраф — звертайтеся до адвоката. Професійний захист допоможе скасувати постанову і повернути справедливість. Пам’ятайте: ключовим критерієм є місце проживання, а не паспорт.
З приводу оскарження штрафів, ви можете звернутися до фахівців юридичної компанії «Дорожній Адвокат». Працюємо по всій Україні. Дзвоніть за номерами телефонів: 050–758-11–74 (viber, telegram), 067–171-16–11. (Дзвінки приймаються щоденно без вихідних до 23:00 год).
Всі наші публікації є авторськими, підготовлені фахівцями юридичної компанії «Дорожній Адвокат».
При републікації матеріалів сторінки обов’язкове гіперактивне посилання на сайт https://doradvokat.com.ua.
Наш Сайт (3 млн відвідувачів щорічно);
Наш Фейсбук (4 млн відвідувачів щорічно);
Наш Телеграм канал (15 тис підписників);
Наш Інстаграм (10 тис підписників);
Група «Водії України» (30 тис учасників);
Репост через:




