Робочий час і відпочинок водіїв: штрафи та поради адвоката

Вступ: чому водієві важливо знати свій режим праці

Режим праці та відпочинку водіїв – це не формальність, а обов’язкова вимога закону. Він визначений Положенням №340, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 року. Документ регламентує порядок обліку робочого часу, перерв і відпочинку, встановлює норми для безпечної експлуатації транспортних засобів. Його дотримання контролює Укртрансбезпека, яка має право перевіряти документи водія і перевізника. Проте дуже часто посадові особи тлумачать положення неправильно, штрафують без наявних порушень. Завдання адвоката – пояснити, коли вимога законна, а коли водій має повне право оскаржити штраф.

На яких суб’єктів поширюється Положення №340

На кого поширюється

Пункт 1.3 Положення №340 встановлює, що його норми поширюються на автомобільних перевізників і водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів або вантажів. Це стосується як юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. Такі суб’єкти повинні забезпечити правильний облік робочого часу, дотримання графіків змінності та режиму відпочинку. Саме перевізник несе основну відповідальність за організацію безпечного режиму праці. Водій виконує роботу відповідно до затвердженого графіка і не може перевищувати встановлені ліміти без обґрунтованих причин.

На кого не поширюється

Пункт 1.4 Положення визначає перелік винятків. Вимоги не поширюються на фізичних осіб, які перевозять пасажирів чи вантажі для власних потреб без найманих водіїв. Також не підпадають під дію документу транспортні засоби правоохоронних органів, якщо перевезення здійснюється для виконання службових завдань. Винятки стосуються також аграрних і лісових підприємств, коли перевезення виконуються тракторами або технікою для місцевих робіт. Положення не поширюється на медзаклади та дорожні служби у межах 150 км від місця виконання ремонтних робіт.

На які поїздки поширюється Положення №340

На які поїздки поширюється

Положення №340 регулює всі внутрішні перевезення пасажирів та вантажів, що здійснюються автомобільними перевізниками в межах України. Воно поширюється як на регулярні, так і на нерегулярні поїздки, включно зі спеціальними перевезеннями, виконуваними підприємствами чи підприємцями. Норми документа застосовуються до всіх видів поїздок, які виконуються за трудовими договорами або на комерційній основі із залученням найманих водіїв. Метою є уніфікація режиму праці водіїв та запобігання перевтомі під час виконання рейсів.

На які поїздки не поширюється

Вимоги не поширюються на перевезення вантажів або пасажирів, які здійснюються фізичними особами виключно для власних потреб без використання найманої праці. Так само воно не застосовується під час виконання робіт у надзвичайних ситуаціях або стихійних лихах. Додатково звільняються від обов’язку дотримання режиму аграрні підприємства, лікарні та ремонтні організації, які обслуговують дороги на обмеженій відстані. Поліція або Укртрансбезпека не мають права звинувачувати перевізників у порушенні режиму праці та відпочинку у таких випадках.

Вимоги щодо наявності тахографа

Хто зобов’язаний мати тахограф

Згідно з пунктом 6.1 Положення №340, тахограф повинен бути встановлений на автобусах, що здійснюють нерегулярні або спеціальні пасажирські перевезення, а також на автобусах, які працюють на міжміських маршрутах протяжністю понад 50 км. Обов’язковим тахограф є і для вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни. Такий пристрій повинен бути діючим, повіреним та забезпечувати облік часу керування, перерв і відпочинку. Законодавство не передбачає штрафу за відсутність тахографа, однак на практиці Укртрансбезпека штрафує.

Хто може працювати без тахографа

Автомобілі, які використовуються на маршрутах протяжністю до 50 км або мають повну масу до 3,5 тонн включно, не зобов’язані бути обладнані тахографами. Водії таких транспортних засобів повинні вести індивідуальну контрольну книжку водія або мати копію графіка змінності. Це підтверджено пунктом 6.3 Положення №340. Така книжка є офіційним документом, що засвідчує дотримання режиму праці та відпочинку. Наявність такої індивідуальної контрольної книжки водія чи графік змінності повністю замінюють тахограф у зазначених типах транспортних засобів.

Норми тривалості робочого часу водія

Щоденна і тижнева тривалість роботи

Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Для п’ятиденного графіка тривалість зміни встановлюється внутрішніми правилами перевізника, а для шестиденного – не більше семи годин на день. Напередодні вихідних тривалість роботи не може перевищувати п’яти годин, а напередодні святкових – скорочується ще на одну годину. У нічний час зміна водія також зменшується на одну годину. Усе це прямо передбачено пунктом 2.2 Положення №340.

Підсумований облік і винятки

Якщо через особливості роботи неможливо дотриматись стандартної тривалості, може застосовуватись підсумований облік робочого часу. У такому випадку тривалість роботи водія без урахування перерв не може перевищувати десяти годин, а загальна тривалість керування – 56 годин на тиждень і 90 годин за два тижні. У робочий день, який охоплює тривалі простої або очікування, тривалість зміни може бути збільшена до 12 годин, але не частіше ніж двічі на тиждень. Усі ці норми закріплені у пункті 2.3 Положення №340.

Перерви та відпочинок водіїв

Перерви під час робочої зміни

Після чотирьох з половиною годин безперервного керування водій повинен зробити перерву для відпочинку або харчування тривалістю не менше 45 хвилин. Цю перерву можна розділити на два відрізки – не менше 15 і 30 хвилин. Перерва не входить до робочого часу і визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Водії використовують час перерви на свій розсуд. Це закріплено у пунктах 4.1, 4.2 і 4.5 Положення №340. Такі перерви запобігають перевтомі водія, внаслідок чого сприяють безпеці дорожнього руху.

Щоденний і щотижневий відпочинок

Щоденний відпочинок водія повинен становити не менше 11 послідовних годин. Якщо за кермом два водії, кожен має право на 9 годин відпочинку. При підсумованому обліку дозволено скорочення до 9 годин не частіше ніж тричі на тиждень, із подальшою компенсацією протягом облікового періоду. Щотижневий відпочинок має тривати не менше 45 послідовних годин. Ці гарантії передбачені пунктами 5.1–5.4 Положення №340 і є частиною трудових прав водія. Такі періоди відпочинку дозволяють водію відновити працездатність.

Відповідальність за порушення режиму праці та відпочинку

Якщо водій порушив режим керування чи перерви

За порушення встановленого режиму праці та відпочинку водіїв транспортних засобів передбачено адміністративну відповідальність за абзацом вісім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Штраф становить 340 гривень. Таке покарання застосовується, коли водій перевищив тривалість керування або не зробив обов’язкову перерву. Якщо ж порушення спричинене об’єктивними обставинами, наприклад, погодою чи відсутністю місця для стоянки, водій має зробити відповідну позначку у роздруківці з тахографа.

Якщо відсутній тахограф чи документи

Якщо перевізник або водій не веде індивідуальної контрольної книжки або не надав роздруківку режиму праці, це розцінюється як відсутність необхідних документів. Відповідальність передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» і становить 17 000 гривень. Штраф накладається на перевізника. За відсутність тахографа законодавство не передбачає штрафу. Однак Укртрансбезпека маніпулюючи нормами закону на практиці виносить протиправні штрафи на перевізників у розмірі 17 000 грн.

Хто має право перевіряти дотримання режиму праці водіїв

Повноваження контролюючих органів

Перевірку дотримання режиму праці та відпочинку здійснює Державна служба України з безпеки на транспорті. Її діяльність регулюється постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року. Під час перевірки посадові особи зобов’язані дотримуватися встановленого порядку та оформлювати документи належним чином. Будь-яке відхилення від процедури є підставою для оскарження адміністративно-господарського штрафу. Водій має право фіксувати перевірку на відео і вимагати на місці зупинки копії складених документів.

Порядок накладення стягнень

Під час рейдової перевірки працівники Укртрансбезпеки складають акт перевірки дотримання вимог законодавства. У цьому акті зазначаються виявлені порушення, а водій має право внести свої зауваження або пояснення безпосередньо при підписанні документа. Після завершення перевірки перевізника обов’язково повинні повідомити про дату та час розгляду, щоб він міг особисто з’явитися та надати письмові пояснення. За результатами розгляду виноситься постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу або закривається провадження у справі.

Висновки та юридичні рекомендації

Загальні висновки

Дотримання Положення №340 є обов’язком кожного автомобільного перевізника, адже воно забезпечує безпеку руху та захист водіїв від перевтоми. Разом із тим, практика показує, що Укртрансбезпека часто перекручує норми закону, формально трактуючи їх на шкоду перевізникам. Посадові особи нерідко штрафують навіть тоді, коли відсутнє реальне порушення, ігноруючи пояснення водіїв або технічні обставини поїздки. Тому водії та перевізники повинні ретельно вести облік робочого часу, зберігати документи, щоб мати докази своєї правомірної поведінки.

Професійна правова допомога

Юридична компанія «Дорожній Адвокат» спеціалізується на захисті перевізників у справах, пов’язаних із перевірками Укртрансбезпеки. Наші адвокати професійно оскаржують протиправні штрафи. Ми доводимо у судах, що більшість таких постанов виносяться за відсутності реальних порушень закону. Якщо ви отримали постанову або повідомлення про розгляд справи – звертайтесь в компанію «Дорожній Адвокат» для юридичного захисту ваших прав.

Репост через: