Страхове відшкодування після ДТП: як реально отримати виплату від страхової компанії

Суть питання

Дорожньо-транспортна пригода завжди створює для потерпілого дві проблеми – фізичні наслідки та фінансові втрати. Закон гарантує компенсацію шкоди за рахунок обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, однак на практиці отримання повного страхового відшкодування часто перетворюється на окремий спір. Страхові компанії зменшують розмір виплат, затягують строки розгляду заяв, посилаються на формальні підстави або відмовляють у компенсації частини витрат.

Реальна проблема полягає не в самому праві на відшкодування, а в процедурі його реалізації. Закон встановлює конкретні ліміти відповідальності, чіткі строки повідомлення про ДТП, строки подання заяви та обов’язки страховика щодо прийняття рішення і здійснення виплати. Порушення будь-якого з цих етапів використовується страховиками як інструмент для мінімізації фінансових зобов’язань.

Тому ключове завдання – правильно зафіксувати обставини ДТП, своєчасно повідомити страховика, подати повний пакет документів, контролювати строки розгляду та за необхідності оперативно оскаржити незаконні дії. Лише системний юридичний підхід дозволяє отримати повне страхове відшкодування, а не суму, яку страхова компанія вважає зручною для себе.

Правова природа страхового відшкодування після ДТП

Що вважається страховим випадком за автоцивілкою

Страховим випадком за договором автоцивілки є дорожньо-транспортна пригода, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу та спричинила шкоду третім особам. Йдеться саме про шкоду життю, здоров’ю або майну потерпілих осіб. Обов’язковою умовою є настання цивільно-правової відповідальності водія або власника транспортного засобу. Якщо внаслідок руху автомобіля було пошкоджено інший транспортний засіб, будівлю, споруду чи завдано тілесних ушкоджень, така подія підпадає під ознаки страхового випадку.

Страховим випадком також є ситуація, коли відповідальність водія виникає незалежно від наявності умислу. Не визнаються страховим випадком події, що не пов’язані з експлуатацією транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки. Важливо розуміти, що автоцивілка покриває саме відповідальність перед третіми особами, а не шкоду власному автомобілю винуватця. Саме настання юридичного обов’язку відшкодувати шкоду іншій особі є ключовою ознакою страхового випадку.

У яких межах страхова компанія несе відповідальність

Страхова компанія зобов’язана здійснити виплату в межах установлених законом страхових сум за кожним страховим випадком. Ліміт відповідальності щодо шкоди майну становить 1 250 000 гривень, але не більше 250 000  гривень на одного потерпілого. Ліміт щодо шкоди життю та здоров’ю становить 5 000 000 гривень, але не більше 500 000 гривень на одного потерпілого. Виплата здійснюється в межах цих сум незалежно від внутрішніх правил страховика.

Франшиза для договорів обов’язкового страхування з 2025 року не застосовується, що виключає зменшення компенсації на фіксовану суму. Страхова компанія не відшкодовує шкоду самому винуватцю, його транспортному засобу та майну, яке знаходилось у ньому. Не підлягає компенсації упущена вигода, штрафи, судові витрати у кримінальному провадженні та втрати товарної вартості автомобіля. Якщо фактична шкода перевищує встановлений страховий ліміт, різниця підлягає стягненню безпосередньо з винуватця ДТП у судовому порядку.

Коли страхова компанія зобов’язана відшкодовувати шкоду

Відшкодування шкоди майну потерпілого

Страхова компанія зобов’язана відшкодувати шкоду майну потерпілого у разі настання страхового випадку та подання відповідної заяви про виплату. Йдеться про компенсацію витрат на відновлювальний ремонт або про відшкодування вартості знищеного майна. Якщо транспортний засіб підлягає ремонту, розмір відшкодування визначається на підставі рахунку станції технічного обслуговування або експертного розрахунку. За чинною моделлю врегулювання виплата може здійснюватися безпосередньо на рахунок СТО, яку обирає потерпілий із запропонованого переліку. У такому випадку розмір відшкодування визначається за фактичною вартістю відновлювальних робіт без застосування коефіцієнта фізичного зносу.

Якщо потерпілий відмовляється від ремонту через СТО, розмір компенсації визначається розрахунковим шляхом та може коригуватися з урахуванням податкових особливостей. У разі знищення транспортного засобу відшкодовується різниця між його вартістю до ДТП та вартістю залишків після пригоди. Крім цього, страхова компанія зобов’язана компенсувати витрати на евакуацію автомобіля з місця події, якщо така необхідність була обумовлена наслідками ДТП.

Відшкодування шкоди життю та здоров’ю потерпілих

Страхова компанія зобов’язана компенсувати витрати на лікування потерпілого, якщо вони підтверджені медичними висновками та платіжними документами. Відшкодовуються витрати на діагностику, стаціонарне лікування, придбання ліків, протезування та реабілітацію. У разі тимчасової втрати працездатності компенсується втрачений дохід потерпілого за період непрацездатності. Якщо встановлено стійку втрату працездатності, виплата здійснюється залежно від групи інвалідності у таких розмірах: І група – 36 мінімальних заробітних плат, ІІ група – 18 мінімальних заробітних плат, ІІІ група – 12 мінімальних заробітних плат. Для дитини з інвалідністю передбачено компенсацію у розмірі 36 мінімальних заробітних плат.

Моральна шкода становить 10 відсотків від суми виплати, пов’язаної з лікуванням та втратою працездатності. У разі смерті потерпілого утриманцям виплачується не менше 36 мінімальних заробітних плат із розподілом між ними рівними частинами. Членам сім’ї додатково компенсується моральна шкода у розмірі 25 мінімальних заробітних плат та витрати на поховання і надгробний пам’ятник у розмірі до 12 мінімальних заробітних плат.

Право зворотної вимоги страховика після виплати

Коли страхова компанія має право регресу до винуватця ДТП

Після здійснення страхової виплати страховик має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, у випадках прямо передбачених законом. Право регресу виникає, якщо водій керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння чи під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таке право також застосовується, якщо особа керувала транспортним засобом без права керування або без відповідної категорії.

Підставою для регресу є самовільне залишення місця ДТП або відмова від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому порядку. Регрес допускається, якщо водій вжив алкоголь або наркотичні речовини до проведення огляду після ДТП. Страховик має право зворотної вимоги, якщо ДТП стала безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану транспортного засобу вимогам безпеки. Також регрес застосовується, якщо транспортний засіб використовувався для вчинення кримінального правопорушення.

Інші випадки регресної відповідальності

Страхова компанія має право регресу до органів управління автомобільними дорогами або інших осіб, на балансі чи у власності яких перебуває дорога, якщо ДТП сталася через її неналежний стан. Право зворотної вимоги виникає до страхувальника або особи, яка отримала страхову виплату, якщо їхні дії або дії їхніх працівників були умисно спрямовані на настання страхового випадку. Винятком є дії, вчинені у стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Регрес також застосовується, якщо транспортний засіб використовувався з порушенням умов договору, який передбачав обмежене використання, визначене в полісі страхування. Йдеться про випадки, коли договір укладено з особливими умовами експлуатації або колом допущених водіїв. У разі порушення таких умов страховик після виплати потерпілому має право стягнути кошти з відповідальної особи. Здійснення регресу не звільняє страховика від обов’язку попередньо компенсувати шкоду потерпілому. Саме тому водієві важливо усвідомлювати ризики та за необхідності своєчасно звертатися до адвоката для захисту від регресної вимоги.

Алгоритм дій потерпілого для отримання страхового відшкодування

Повідомлення страхової компанії та фіксація обставин ДТП

Потерпілий зобов’язаний повідомити страхову компанію про ДТП не пізніше трьох робочих днів з дня настання пригоди. Повідомлення здійснюється шляхом звернення до страховика із зазначенням обставин події та даних учасників. Одночасно необхідно оформити протокол поліції або Європротокол у передбачених законом випадках. Для підтвердження обставин ДТП доцільно здійснити фото- та відеофіксацію місця пригоди і пошкоджень транспортних засобів.

Якщо є свідки, їхні контактні дані необхідно зафіксувати та надати страховій компанії. Невиконання обов’язку повідомлення у визначений строк може бути підставою для відмови у виплаті, якщо це унеможливило встановлення факту ДТП або розміру шкоди. Повідомлення страховика є обов’язковою передумовою для подання заяви про страхову виплату. Саме з моменту належного повідомлення запускається процедура врегулювання страхового випадку.

Збереження пошкодженого майна та обов’язок огляду

Потерпілий зобов’язаний зберігати пошкоджене майно у стані, в якому воно перебувало після ДТП, до проведення огляду страховиком. Забороняється розпочинати ремонт до здійснення огляду або без документального погодження зі страховою компанією. Страховик зобов’язаний провести огляд пошкодженого транспортного засобу протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП. Якщо протягом цього строку огляд не проведено, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру збитків.

У такому випадку витрати на проведення експертизи підлягають відшкодуванню страховиком. Потерпілий повинен забезпечити доступ представника страхової компанії до транспортного засобу для огляду. Порушення цього обов’язку може бути використане страховиком для заперечення розміру шкоди. Дотримання десятиденного строку огляду є критично важливим для подальшого отримання повного страхового відшкодування.

Подання заяви та документів на страхову виплату

Обов’язковий пакет документів для страхової компанії

Для отримання страхового відшкодування потерпілий зобов’язаний подати письмову заяву про страхову виплату до страхової компанії. У заяві зазначаються обставини ДТП, дата події, дані учасників та характер завданої шкоди. До заяви обов’язково додається протокол поліції або належним чином оформлений Європротокол. Потерпілий повинен надати документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно або транспортний засіб. Обов’язково подаються копії паспорта, ідентифікаційного коду та банківські реквізити для здійснення виплати. Якщо шкода заподіяна здоров’ю, додаються медичні висновки, довідки закладів охорони здоров’я та підтвердження фактичних витрат на лікування.

У разі втрати доходу необхідно надати документи про розмір заробітку до ДТП та період непрацездатності. Якщо йдеться про смерть потерпілого, подаються документи, що підтверджують родинні зв’язки, статус утриманців та витрати на поховання. Страхова компанія має право витребувати додаткові документи лише у межах, необхідних для встановлення факту та розміру шкоди.

Строки подання заяви та юридичні ризики їх порушення

Заява про страхову виплату у разі шкоди майну повинна бути подана не пізніше одного року з дня настання ДТП. Якщо шкода заподіяна життю або здоров’ю потерпілого, строк звернення становить три роки з дня пригоди. Подання заяви після спливу цих строків без поважних причин створює ризик законної відмови у виплаті. Страховик має право відмовити, якщо прострочення позбавило його можливості перевірити обставини ДТП або визначити реальний розмір збитків. Поважність причин пропуску строку повинна бути належним чином підтверджена документально.

Важливо зберігати докази направлення заяви, зокрема поштові квитанції або підтвердження реєстрації вхідної кореспонденції. Строк подання заяви є матеріально-правовим, а не процесуальним, тому його відновлення відбувається виключно у судовому порядку. Нерідко страхові компанії зловживають формальними підставами для відмови, тому юридичний захист та участь адвоката є критично важливими. Своєчасне та належне подання документів мінімізує ризик затягування виплати та заниження страхового відшкодування.

Строки розгляду заяви та виплати страхового відшкодування

Обов’язки страхової компанії щодо строків

Страхова компанія зобов’язана прийняти рішення про здійснення страхової виплати протягом шістдесяти днів з дня подання заяви про виплату. У окремих випадках, коли необхідне додаткове з’ясування обставин, цей строк може становити дев’яносто днів. Відлік строку починається з дня отримання страховиком повного пакета документів. Рішення приймається у формі письмового повідомлення про виплату або мотивованої відмови.

Після прийняття рішення про здійснення виплати страховик зобов’язаний повідомити потерпілого без зволікань у межах установленого строку. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом трьох днів з дати прийняття рішення про виплату. У разі перерахування коштів на СТО оплата проводиться безпосередньо на рахунок обраної станції технічного обслуговування. Дотримання цих строків є обов’язком страхової компанії і не може залежати від її внутрішніх процедур.

Наслідки порушення строків виплати

Порушення строків прийняття рішення або здійснення виплати є підставою для юридичної відповідальності страховика. У разі прострочення потерпілий має право вимагати сплату пені та інших передбачених законом фінансових санкцій. Прострочення не звільняє страховика від обов’язку здійснити страхову виплату у повному обсязі. Затягування строків часто використовується страховими компаніями для тиску на потерпілого з метою заниження суми компенсації.

Якщо рішення не прийнято у межах встановлених шістдесяти або дев’яноста днів, такі дії підлягають оскарженню. У разі невиплати коштів протягом трьох днів після прийняття рішення страховик вважається таким, що порушив зобов’язання. Потерпілий має право звернутися зі скаргою до регулятора або безпосередньо до суду. У судовому порядку можливо стягнути суму відшкодування, пеню та інші належні платежі, а також витрати на правову допомогу адвоката.

Як правильно оскаржити дії страхової компанії

Досудове врегулювання та скарги

У разі заниження суми виплати або винесення відмови потерпілий має право вимагати письмове мотивоване рішення страхової компанії. Відмова або розрахунок із зменшеною сумою повинні містити конкретні підстави та посилання на норми закону. Першим кроком є подання письмової претензії до страхової компанії із зазначенням порушень, розрахунку реальної суми шкоди та вимогою здійснити повну виплату. Претензія направляється рекомендованим листом або через канцелярію з фіксацією дати вручення.

Якщо страховик не реагує або відмовляє повторно, потерпілий має право звернутися зі скаргою до регулятора страхового ринку. Скарга подається в письмовій формі з копіями всіх документів та доказів порушення строків або заниження суми. Регулятор перевіряє дотримання страховиком вимог законодавства щодо строків, процедури врегулювання та повноти виплати. Досудове звернення не є обов’язковою умовою для подання позову, але воно фіксує позицію потерпілого та підтверджує факт порушення зобов’язань страховиком. Це важливо для подальшого судового захисту.

Судовий захист та роль адвоката у спорі зі страховою

Позов до суду подається у разі відмови у виплаті, заниження суми відшкодування або порушення строків розгляду заяви. Предметом позову є стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та витрат на правову допомогу. Підставою для позову є порушення страховиком грошового зобов’язання у встановлені законом строки. У суді ключове значення має належний доказовий пакет: договір страхування, матеріали ДТП, експертний висновок, розрахунок шкоди, докази направлення заяви та претензії.

Строк позовної давності у спорах про страхове відшкодування становить три роки. Відлік починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Судове рішення про стягнення страхового відшкодування є обов’язковим до виконання. У разі невиконання рішення стягнення здійснюється в примусовому порядку через виконавчу службу. Саме професійний юридичний супровід дозволяє отримати повну суму страхового відшкодування, а не занижену виплату, запропоновану страховиком.

Висновки

Страхове відшкодування після ДТП є законодавчо гарантованим механізмом компенсації шкоди потерпілим особам. За наявності страхового випадку страхова компанія зобов’язана здійснити виплату в межах установлених лімітів відповідальності та у визначені строки. Будь-яке заниження суми, затягування розгляду заяви або безпідставна відмова є порушенням грошового зобов’язання.

Практика показує, що страхові компанії часто зменшують розрахунок збитків або використовують процедурні порушення як підставу для мінімізації виплати. Саме тому належна правова оцінка документів, контроль строків та правильна побудова правової позиції мають вирішальне значення для отримання повної компенсації.

У разі заниження суми відшкодування, відмови у виплаті або порушення строків ви можете звернутися до юридичної компанії «Дорожній Адвокат» для професійного аналізу ситуації та захисту ваших прав. Комплексний юридичний супровід дозволяє забезпечити стягнення повної суми страхового відшкодування разом із передбаченими законом додатковими нарахуваннями.

Репост через: