Суть питання

Досить часто ДТП відбуваються не з вини водіїв, а внаслідок поганого стану автомобільних доріг. Якщо дорожньо-транспортна пригода відбувається з вини водіїв, то матеріальну відповідальність несуть винні у ДТП водії.

Однак виникає питання – хто повинен нести матеріальну відповідальність у разі, якщо в діях водіїв відсутня будь-яка вина у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а причиною ДТП стало незадовільне дорожнє покриття. Про це розписано у даній публікації з детальним посиланням на норми закону та висновки Верховного суду.

Фактичні обставини справи

Під час руху водій здійснив наїзд на вибоїни, які були на дорожньому покритті. Як наслідок водій втратив керування, з`їхав у кювет та зіткнувся з деревом. Вартість матеріальних збитків склала 296 тис. грн.

Водій подав позов до суду, в якому наголошував, що пошкодження автомобіля є наслідком бездіяльності територіальної Служби автомобільних доріг, яка не забезпечила належного технічного стану дорожнього покриття.

Вказував на настання для нього негативних наслідків у вигляді моральних страждань, яких він зазнав після пошкодження свого автомобіля.  З урахуванням зазначеного, водій просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду у розмірі 296 тис. грн та моральну шкоду у розмірі 50 тис. грн.

За результатами розгляду справи у місцевому та апеляційному судах вирішено стягнути зі Служби автомобільних доріг на користь водія майнову шкоду розмірі 233 тис. грн. та моральної шкоди у розмірі 30 тис. грн.

Суди наголосили, що для визначення розміру відшкодування майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь водія, необхідно вирахувати різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП (257 тис. грн) та вартістю автомобіля після ДТП (24 тис. грн), яка становить 233 тис. грн. А тому суди дійшли висновку про стягнення з регіональної Служби автомобільних доріг на користь водія майнової шкоди у розмірі 233 тис. грн.

Служба автомобільних доріг не погодилась та подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, просила скасувати вказані судові рішення як протиправні.

Щодо відповідальності служби автомобільних доріг

Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг вимогам безпеки руху.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону «Про дорожній рух» власники доріг або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, що знаходяться у їх віданні.

За змістом статті 10 Закону «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, яка має свої органи управління на місцях.

Основними обов`язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних та зручних умов руху транспортних засобів; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них державними стандартами та нормами; забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) і здійснення заходів щодо їх ліквідації (стаття 11 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Згідно зі статтею 9 Закону «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг.

Судами установлено, що органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є територіальна Служба автомобільних доріг, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування у межах регіону.

Щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди

Відповідно до частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 Цивільного кодексу).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 Цивільного кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Що вирішив Верховний суд

Розглянувши матеріали справи, Верховний суд з’ясував, що пошкодження автомобіля сталось наслідком бездіяльності Служби автомобільних доріг, яка не забезпечила належного технічного стану дорожнього покриття.

Тому, на думку суду, саме територіальна Служба автомобільних доріг повинна відшкодувати потерпілому водію матеріальну шкоду, спричинену бездіяльністю Служби. До того ж суд погодився з думкою місцевого та апеляційних судів, які вказали що служба автомобільних доріг повинна також компенсувати водію його моральну шкоду.

За наслідками розгляду справи, Верховний суд погодився із правомірністю стягнення зі Служби автомобільних доріг на користь водія майнової шкоди розмірі 233 тис. грн. та моральної шкоди у розмірі 30 тис. грн. (Справі №750/8507/18)

Висновки

Таким чином, якщо Ви втрапили в ДТП не зі своєї вини, а через неналежний стан автомобільних доріг, Ви маєте право звернутися до власника чи утримувача дороги з вимогою щодо відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. Зазначена у даній публікації правова позиція Верховного суду підлягає застосуванню судами при розгляді подібних справ.

Поширити через: