Огляд на сп’яніння недійсний, якщо зупинка авто незаконна – висновок суду

Правовий аналіз постанови Харківського апеляційного суду від 09.06.2026 у справі №635/5516/25.

Вступ

Поліцейський не має права зупиняти автомобіль без законної підстави, а вже після зупинки шукати, за що можна притягнути водія до відповідальності. Логіка закону протилежна: спочатку повинна існувати конкретна законна підстава для зупинки і лише після цього поліцейський отримує право зупинити транспортний засіб.

Це питання стосується не просто формальної процедури. Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, крім обмежень, установлених законом. Тому примусова зупинка автомобіля поліцейським повинна здійснюватися виключно в межах наданих законом повноважень.

Харківський апеляційний суд показав, які правові наслідки може мати порушення цього правила. Якщо поліція не довела законної підстави для зупинки автомобіля, водій не був зобов’язаний виконувати наступні вимоги поліцейських, а складені після цього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Поліція не може спочатку зупинити, а потім шукати порушення

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупинити транспортний засіб лише з передбачених законом підстав. Поліцейський також зобов’язаний повідомити водію конкретну причину зупинки та детально описати відповідну підставу.

Отже, законна підстава повинна існувати на момент зупинки автомобіля. Не можна спочатку безпідставно припинити рух транспортного засобу, а вже під час спілкування з водієм перевіряти документи, шукати ознаки сп’яніння чи намагатися виявити інше правопорушення.

Інакше встановлений законом перелік підстав для зупинки взагалі втратив би сенс. Поліцейський міг би зупиняти будь-який автомобіль без причини, а потім намагатися виправдати свої дії тим, що після зупинки виявив якесь порушення. Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» такого права не надає.

Автомобіль було зупинено без законних підстав

У розглянутій справі поліцейські зупинили автомобіль. Після зупинки вони заявили про наявність у водія ознак алкогольного сп’яніння. За матеріалами поліції, водій відмовився проходити огляд на стан сп’яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Стосовно нього склали протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Однак ключове питання виникло ще до будь-яких вимог щодо огляду: чи мала поліція законні підстави взагалі зупиняти цей автомобіль? Апеляційний суд встановив, що працівники поліції не задокументували та не довели належними і допустимими доказами порушення ПДР, яке відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» давало їм право здійснити законну зупинку транспортного засобу.

Таким чином, справа за статтею 130 КУпАП почалася із зупинки автомобіля, законність якої сама поліція належними та допустимими доказами підтвердити не змогла.

Без законної підстави поліція не може довільно зупиняти водіїв

Водій, який рухається дорогою, не повинен доводити поліцейському, чому він має право продовжувати рух. Саме поліцейський повинен мати законну підставу для застосування свого владного повноваження та зупинки транспортного засобу.

Тому не можна перетворювати передбачене законом право поліції на зупинку автомобіля на загальний дозвіл зупиняти водіїв для пошуку можливих порушень. Якщо поліцейський стверджує, що існувала законна підстава для зупинки, така підстава має бути не лише названа, а й підтверджена належними доказами.

У цій справі апеляційний суд встановив саме протилежне. Працівники поліції не задокументували та не довели належними і допустимими доказами факту порушення водієм положень ПДР, які відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали їм право законно зупинити автомобіль.

Незаконно зупинили – подальші вимоги водій не зобов’язаний виконувати

Це головний правовий висновок постанови Харківського апеляційного суду.

Суд не обмежився встановленням незаконності зупинки. Він прямо визначив наслідки такої зупинки для всіх наступних дій поліцейських. Оскільки матеріалами справи не було доведено порушення ПДР, за яке автомобіль можна було законно зупинити, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов’язаний виконувати.

Для справ за статтею 130 КУпАП цей висновок має особливе значення. Поліцейський не може просто відкинути питання законності первинної зупинки лише тому, що після неї заявив про ознаки сп’яніння та висунув вимогу пройти огляд. Законність подальших вимог у цій справі апеляційний суд безпосередньо пов’язав із законністю самої зупинки.

Документи після незаконної зупинки не стали доказами вини

Другий принциповий висновок суду стосується доказів. Апеляційний суд зазначив, що всі складені щодо водія процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, сама кількість оформлених поліцейськими документів не усуває незаконність первинної зупинки. Протокол, направлення на огляд, акт та інші матеріали повинні оцінюватися з урахуванням обставин, за яких поліція взагалі отримала можливість вимагати від водія проходження огляду.

Тому захист у такій справі не повинен починатися лише з перевірки правильності оформлення протоколу. Перше питання має бути значно простішим: на якій законній підставі поліцейський взагалі зупинив автомобіль?

Як захищатися водію у справі за статтею 130 КУпАП

У справах за статтею 130 КУпАП необхідно перевіряти весь ланцюг дій поліції, починаючи саме з моменту зупинки транспортного засобу. Потрібно отримати повний відеозапис із бодікамер та встановити, що відбувалося до зупинки, яку конкретно причину назвав поліцейський та якими доказами вона підтверджується.

Якщо поліцейський стверджує, що водій до зупинки порушив ПДР, це порушення не повинно існувати лише на словах інспектора. Необхідно перевірити відеозаписи, постанови, рапорти та інші матеріали. Якщо за нібито первинне порушення була винесена окрема постанова, за наявності правових підстав її також доцільно оскаржувати.

При цьому кожна справа потребує окремої оцінки. Самого твердження водія про незаконність зупинки недостатньо. Однак і поліції недостатньо просто написати причину зупинки у своїх документах — наявність передбаченої законом підстави повинна підтверджуватися належними доказами.

Висновки

Поліцейські мають значні владні повноваження, але ці повноваження не є безмежними. Дорога не є місцем, де поліцейський може без законної підстави зупиняти автомобілі та вже після зупинки шукати привід для притягнення водія до відповідальності.

Харківський апеляційний суд встановив, що поліція не довела порушення ПДР, яке відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» давало право законно зупинити автомобіль. Наслідок був принциповим: водій не був зобов’язаний виконувати наступні вимоги поліцейських, а складені щодо нього процесуальні документи не могли бути належними та допустимими доказами вини за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У результаті провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП було закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Право поліції зупинити автомобіль — це не право спочатку зупинити водія, а потім шукати причину, якою цю зупинку можна виправдати. Законна підстава повинна бути до зупинки, а не з’являтися після неї.

Репост через: