Штраф за тонування скла: коли поліція діє незаконно

Вступ: Тонування скла і штрафи: реальна ситуація для водіїв

Штрафи за тонування скла залишаються поширеною проблемою для водіїв. Поліція часто фіксує порушення без належного вимірювання світлопропускання. Рішення про штраф нерідко ґрунтуються на суб’єктивній візуальній оцінці. Такий підхід суперечить вимогам законодавства та стандартам доказування.

Водії не завжди розуміють свої процесуальні права під час зупинки. Інспектори користуються цим і формально виносять постанови. Наслідки навіть одного штрафу можуть бути серйозними при повторності. Саме тому важливо знати, коли дії поліції є незаконними і підлягають оскарженню.

Правове регулювання тонування автомобільного скла

Що саме забороняють Правила дорожнього руху

Правила дорожнього руху забороняють експлуатацію автомобіля за конкретне порушення стану скла. Підпункт «в» пункту 31.4.7 ПДР стосується встановлення на скло додаткових предметів або нанесення покриттів. Заборона застосовується не за сам факт покриття. Вона виникає лише тоді, коли таке покриття обмежує оглядовість з місця водія.

Додатково має бути погіршена прозорість скла. Ці дві ознаки є обов’язковими та взаємопов’язаними. Відсутність будь-якої з них виключає заборону експлуатації. Саме це повинно бути доведено поліцією.

Коли тонування допускається як виняток із заборони

Примітка до пункту 31.4.7 ПДР України прямо передбачає винятки із заборони експлуатації. Допускається розміщення прозорих кольорових плівок у верхній частині вітрового скла. Також дозволяється застосування тонованого скла, за винятком дзеркального. Обов’язковою умовою є відповідність показників світлопропускання вимогам державного стандарту.

Відповідно до пункту 2.2.4 ГОСТ 5727–88, світлопропускання вітрового скла має становити не менше 75 відсотків. Для скла, що не є вітровим і входить до нормативного поля огляду водія, встановлено показник не менше 70 відсотків. За дотримання цих вимог експлуатація транспортного засобу дозволяється.

Чому заводське тонування не є порушенням

Заводське тонування автомобільного скла не є самостійною підставою для притягнення до відповідальності. Таке тонування передбачене виробником транспортного засобу і входить до його заводської комплектації. Воно не є переобладнанням транспортного засобу у розумінні ПДР та КУпАП.

Сам по собі факт наявності заводського тонування не свідчить про порушення вимог пункту 31.4.7 ПДР України. Юридичне значення має виключно фактичний рівень світлопропускання скла. Якщо показники відповідають встановленим нормативам, експлуатація автомобіля є законною незалежно від суб’єктивного сприйняття інспектора.

Адміністративна відповідальність за тонування скла

Штраф за перше порушення і його правові наслідки

Відповідальність за тонування передбачена ч.1 ст.121 КУпАП. Санкція цієї норми встановлює штраф у розмірі 340 гривень за керування транспортним засобом з технічними несправностями чи переобладнаним. Постанова фіксує факт первинного притягнення до адміністративної відповідальності. Цей факт має юридичне значення для майбутніх правовідносин.

Штраф не є попередженням або формальністю. Він враховується при повторному притягненні протягом року. Ігнорування першої постанови створює ризики більш гірших наслідків при повторності. Тому такий штраф доцільно оскаржувати.

Повторність порушення як реальна загроза водієві

Повторне порушення передбачає застосування ч.4 ст.121 КУпАП. Санкція цієї норми істотно суворіша за первинну адміністративну відповідальність. Закон допускає позбавлення права керування строком від трьох до шести місяців. Альтернативно може застосовуватись адміністративний арешт до десяти діб.

Факт повторності встановлюється виключно на підставі попередньої постанови. Саме перша постанова формує правові підстави для посиленої відповідальності. Аргументи про незначність первинного порушення судом не враховуються. Захист доцільно розпочинати вже після першого притягнення.

Обов’язок поліції довести факт порушення

Чому візуальна оцінка тонування є незаконною

Для притягнення до відповідальності інспектор повинен встановити конкретний рівень світлопропускання скла. Законодавство оперує саме відсотковими показниками прозорості скла. Візуально визначити відсоток світлопропускання неможливо. Оцінка «на око» не дозволяє встановити відповідність або невідповідність нормативам.

Без визначення конкретного відсотка прозорості склад порушення не доведений. Інспектор не може обґрунтувати постанову припущеннями або суб’єктивним сприйняттям. За відсутності об’єктивного вимірювання доказів порушення немає. Такі постанови не відповідають вимогам адміністративного законодавства.

Вимірювання приладом як єдиний допустимий доказ

Рівень світлопропускання автомобільного скла вимірюється спеціальним приладом – тауметром. Саме тауметр призначений для визначення відсотка світлопропускання скла. Поширеними є прилади типу «Блік», «Тонік», «Свет», або їх сертифіковані аналоги. Інші способи перевірки законодавством не передбачені.

Тауметр повинен бути допущений до застосування як засіб вимірювальної техніки. Інспектор зобов’язаний мати чинне свідоцтво про метрологічну повірку приладу. У матеріалах справи має бути зазначено конкретний відсоток світлопропускання, визначений приладом. За відсутності тауметра або його документів доказ порушення відсутній.

Процедурні порушення при оформленні штрафу

Відсутність належних доказів у матеріалах справи

На практиці інспектори поліції часто не мають при собі вимірювальних приладів. Перевірка рівня тонування фактично не проводиться взагалі. Рішення про порушення приймається на підставі візуального сприйняття скла. Водієві повідомляють, що тонування «очевидне» і не потребує вимірювання.

На вимогу застосувати прилад інспектори зазвичай посилаються на власне бачення. Такі твердження не дозволяють встановити конкретний відсоток світлопропускання. Візуальне сприйняття не є кількісним показником прозорості. За такої практики матеріали справи не містять допустимих доказів.

Формальний розгляд справи інспектором поліції

Навіть за наявності ознак порушення інспектор зобов’язаний дотримуватися процедури розгляду справи. Перед початком розгляду водієві мають бути роз’яснені його процесуальні права. Водій має право надавати пояснення щодо обставин правопорушення.

Також він має право користуватися правовою допомогою адвоката. Інспектор повинен надати можливість ознайомитися з усіма доказами у справі. Водій має право ставити питання щодо допустимості таких доказів. Розгляд справи не може зводитися до формального винесення постанови. Порушення цієї процедури є додатковою підставою для скасування штрафу.

Дії водія при звинуваченні у незаконному тонуванні

Як правильно поводитись під час зупинки автомобіля

Якщо інспектор намагається притягнути до відповідальності шляхом візуального огляду, водій повинен вимагати проведення вимірювання приладом. Необхідно прямо зазначити, що оцінка «на око» не є допустимим доказом. У разі наявності приладу водію потрібно вимагати документи, що підтверджують його допуск і чинну метрологічну повірку.

Водій повинен наполягати на фіксації конкретного відсотка світлопропускання скла. Якщо інспектор продовжує протиправні дії, необхідно надати письмові пояснення. За потреби потрібно подати клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю залучення до справи адвоката.

Які зауваження обов’язково вказати в письмовому поясненні

У письмових поясненнях водій повинен прямо зазначити незгоду з висновками інспектора. Необхідно вказати, що рівень світлопропускання скла не вимірювався спеціальним приладом. Слід зафіксувати, що оцінка тонування здійснювалася виключно візуально. Також варто вказати, що документи на вимірювальний прилад інспектором не пред’являлися.

У поясненнях доцільно зазначити про порушення права на повноцінний розгляд справи. Окремо слід зафіксувати клопотання про відкладення розгляду для залучення адвоката. Такі зауваження формують підстави для подальшого ефективного оскарження постанови.

Оскарження штрафу за тонування в суді

Строки і порядок подання позову до суду

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у суді. Строк подання позову становить десять днів з моменту вручення постанови. Такий строк передбачений статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позов подається до місцевого загального суду за місцем розгляду справи.

Оскарження здійснюється в порядку адміністративного судочинства. До позову обов’язково додається копія оскаржуваної постанови поліції. У позові слід детально викласти всі порушення процедури та доказування. Дотримання строку є критично важливим для ефективного захисту прав водія.

Чому адвокат суттєво підвищує шанси на скасування штрафу

Оскарження штрафу за тонування потребує чіткого правового аналізу і досвіду. Поліція майже завжди формально вважає свої дії законними. Суд оцінює не емоції водія, а докази і процедуру. Адвокат правильно визначає ключові порушення інспектора. Він акцентує увагу суду на відсутності вимірювань і належних доказів.

Також адвокат грамотно формує правову позицію у позові. Це значно підвищує шанси на скасування постанови. Юридична компанія «Дорожній Адвокат» спеціалізується на захисті водіїв від незаконних штрафів. Ми супроводжуємо справи від зупинки до рішення суду. Звернення до адвоката – це реальний інструмент захисту прав водія.

Висновок: чому незаконні штрафи за тонування потрібно оскаржувати

Штрафи за тонування скла часто накладаються без належних та допустимих доказів. Поліція виносить постанови без встановлення конкретного рівня світлопропускання скла. Візуальна оцінка не передбачена законодавством як спосіб фіксації порушення. За відсутності вимірювання спеціальним приладом склад правопорушення не підтверджується.

Формальний розгляд справи призводить до порушення процесуальних прав водія. Навіть перший штраф створює правові підстави для застосування посиленої відповідальності в майбутньому. Оскарження дозволяє усунути незаконне притягнення до відповідальності.

Репост через: