Штраф за зупинку на місці для людей з інвалідністю: як уникнути незаконного покарання

Вступ

Зупинка або стоянка автомобіля на місці, призначеному для осіб з інвалідністю, може коштувати водієві від 1020 до 1700 грн. При цьому пояснення «я зупинився лише на хвилину» саме по собі не звільняє від відповідальності, оскільки закон забороняє не лише стоянку, а й зупинку на такому місці без відповідного права.

Водночас для притягнення водія до відповідальності повинні існувати всі передбачені законом ознаки правопорушення. Має йтися саме про спеціально визначене місце, автомобіль повинен фактично перебувати в його межах, а водій не повинен мати законного права ним користуватися. Окремо необхідно враховувати випадки вимушеного припинення руху.

Адміністративна відповідальність

Відповідальність встановлена частиною п’ятою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона передбачає штраф за зупинку або стоянку транспортного засобу на місцях, позначених відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, де дозволено зупинку чи стоянку лише транспортним засобам, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Розмір штрафу становить від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1020 до 1700 грн. Цією ж нормою передбачена відповідальність за створення перешкод таким водіям у зупинці чи стоянці, а також за неправомірне використання розпізнавального знака «Водій з інвалідністю».

Тому для застосування цієї норми недостатньо загального твердження про неправильне паркування. Фактичні дії водія повинні відповідати саме складу правопорушення, передбаченому частиною п’ятою статті 122 КУпАП.

Право користування спеціальним місцем

Право користуватися таким місцем має не лише водій, який сам має інвалідність. Закон прямо поширює відповідне право також на водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю.

Тому спеціальне місце не прив’язане до права власності на конкретний автомобіль. Визначальне значення має наявність передбачених законодавством підстав для користування таким місцем у конкретній ситуації.

Отже, відсутність інвалідності у самого водія ще не означає автоматичної заборони користуватися спеціальним місцем. Якщо він перевозить особу з інвалідністю та дотримується встановлених законодавством вимог, таке користування може бути правомірним.

Позначення спеціального місця

Частина п’ята статті 122 КУпАП прямо пов’язує відповідальність із місцями, позначеними відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою. Отже, закон не вимагає обов’язкової одночасної наявності і знака, і розмітки.

Правила дорожнього руху передбачають відповідні засоби позначення таких місць. Зокрема, використовується табличка 7.17 «Особи з інвалідністю» та передбачена ПДР дорожня розмітка. Спеціальне призначення місця має бути зрозумілим для учасника дорожнього руху.

Якщо орган посилається саме на розмітку, а вона стерта настільки, що її неможливо розпізнати як позначення спеціального місця, така розмітка сама по собі не може належно підтверджувати його спеціальний статус. Аналогічно важливе значення мають ситуації, коли знак закритий, істотно пошкоджений або з його розташування неможливо визначити, до якого саме місця він належить.

Водночас відсутність або стирання розмітки не робить зупинку автоматично законною, якщо конкретне місце однозначно визначене належним дорожнім знаком. Вирішальне значення має те, чи можна об’єктивно встановити спеціальний статус саме того місця, на якому знаходився автомобіль.

Зупинка та стоянка транспортного засобу

Поширена помилка водіїв полягає в тому, що вони вважають порушенням лише тривале паркування. Насправді частина п’ята статті 122 КУпАП охоплює як зупинку, так і стоянку.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху зупинкою є припинення руху транспортного засобу на час до п’яти хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки чи висадки пасажирів, завантаження або розвантаження вантажу чи виконання вимог ПДР. Стоянкою є припинення руху більш як на п’ять хвилин з інших причин.

Тому добровільна зупинка «на одну хвилину», очікування пасажира, похід до магазину чи бажання швидко забрати товар не звільняють від відповідальності. Якщо водій без відповідного права зайняв спеціальне місце, короткий час перебування автомобіля не робить таку зупинку правомірною.

Розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю»

Правила дорожнього руху передбачають розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю». Він розміщується на транспортних засобах, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять пасажирів з інвалідністю.

У передбачених ПДР випадках водій повинен мати документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира. Водночас неправомірне використання розпізнавального знака не створює права користуватися спеціальним місцем.

Більше того, неправомірне використання знака «Водій з інвалідністю» є самостійним адміністративним правопорушенням, за яке частина п’ята статті 122 КУпАП передбачає штраф у тому самому розмірі — від 1020 до 1700 грн.

Вимушена зупинка

Частина п’ята статті 122 КУпАП передбачає виняток для випадків вимушеної стоянки. Водночас Правила дорожнього руху використовують термін «вимушена зупинка» та визначають обставини, за яких припинення руху є вимушеним.

Вимушеною зупинкою є припинення руху через технічну несправність транспортного засобу або небезпеку, спричинену вантажем, станом учасника дорожнього руху чи появою перешкоди для руху. Тому необхідно відрізняти свідоме рішення водія зайняти спеціальне місце від ситуації, коли продовження руху стало об’єктивно неможливим або небезпечним.

Поломка автомобіля, раптове істотне погіршення стану здоров’я або інша реальна небезпека можуть виключати відповідальність. Натомість бажання висадити пасажира ближче до входу, зайти до магазину або почекати кілька хвилин саме по собі вимушеною зупинкою не є.

Тимчасове затримання транспортного засобу

Штраф може бути не єдиним наслідком порушення. Законодавство передбачає можливість тимчасового затримання автомобіля, неправомірно розміщеного на місці, призначеному для транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять таких осіб.

У такому випадку транспортний засіб може бути доставлений на спеціальний майданчик або стоянку. Для цієї категорії випадків розміщення автомобіля на відповідному спеціальному місці прямо передбачене як підстава для його доставлення на спеціальний майданчик.

Тому фактичні фінансові наслідки для водія можуть бути більшими за сам штраф: додатково виникають витрати, пов’язані з транспортуванням та зберіганням автомобіля.

Якщо автомобіль евакуйовано без передбачених законом підстав, водій має право ставити питання про законність такого затримання та повернення понесених витрат. Детальніше це питання розглянуто у матеріалі про повернення витрат за безпідставну евакуацію автомобіля.

Відсутність складу адміністративного правопорушення

Для відповідальності за частиною п’ятою статті 122 КУпАП повинні бути встановлені всі необхідні ознаки правопорушення. Автомобіль має фактично знаходитися на спеціально визначеному місці, водій не повинен мати законного права ним користуватися, а припинення руху не повинно підпадати під передбачений законом виняток.

Тому відповідальність не може ґрунтуватися лише на тому, що автомобіль знаходився поруч із відповідним місцем або знаком. Так само правове значення мають право водія перевозити особу з інвалідністю, належність конкретного місця до спеціально визначених та наявність обставин вимушеного припинення руху.

Якщо відсутня хоча б одна обов’язкова ознака правопорушення, застосування частини п’ятої статті 122 КУпАП може бути необґрунтованим. У такому випадку постанову доцільно перевірити та, за наявності підстав, оскаржити. Докладніше про це — у матеріалі як оскаржити штраф поліції за порушення ПДР.

Висновки

За незаконну зупинку або стоянку на місці для осіб з інвалідністю передбачений штраф від 1020 до 1700 грн, а автомобіль у визначених законом випадках може бути тимчасово затриманий. Навіть короткочасна добровільна зупинка може утворювати склад правопорушення.

Водночас відповідальність можлива лише за наявності всіх передбачених законом ознак. Водій може мати законне право користуватися спеціальним місцем, перевозити особу з інвалідністю або опинитися в ситуації вимушеного припинення руху. Якщо фактичні обставини не відповідають вимогам частини п’ятої статті 122 КУпАП, штраф не повинен застосовуватися формально.

Якщо постанову винесено без належних правових підстав, її доцільно оскаржувати. Юристи компанії «Дорожній Адвокат» аналізують такі постанови, визначають юридичні підстави для захисту та готують документи для їх скасування.

Репост через: