Чи законні решітки на номерних знаках автомобіля

Чи можна встановлювати решітку на номерний знак автомобіля

Використання металевих, пластикових та інших захисних решіток на номерних знаках автомобілів поширене насамперед серед водіїв. Вони намагаються захистити номер від механічних пошкоджень, каміння, деформації або втрати. Водночас саме такі конструкції нерідко стають причиною зупинки автомобіля та притягнення водія до адміністративної відповідальності.

У законодавстві України немає окремої норми, в якій буквально було б зазначено, що «решітка на номерному знаку заборонена». Однак із цього не випливає, що будь-яку конструкцію перед номерним знаком дозволено використовувати. Законодавство регулює не назву встановленого пристрою, а його фактичне розташування та вплив на номерний знак.

Тому юридично правильне питання полягає не в тому, чи називається конструкція решіткою, рамкою, сіткою або захисним елементом. Необхідно встановити, чи закриває вона номерний знак та чи перекриває його поверхню. Також необхідно встановити, чи впливає вона на можливість ідентифікації та чи створює інші ознаки правопорушення, передбаченого законодавством.

Саме з цього погляду потрібно оцінювати законність будь-якої решітки на номерному знаку.

Що Правила дорожнього руху вимагають від номерного знака

Вимоги пункту 2.9 «в» ПДР щодо читабельності номера

Основна вимога до номерного знака міститься у підпункті 2.9 «в» Правил дорожнього руху України. Ця норма забороняє керування транспортним засобом без номерного знака. Також вона забороняє керування з номерним знаком, який не належить цьому транспортному засобу або не відповідає встановленим вимогам. Заборона стосується і номерного знака, закріпленого не у визначеному місці, неосвітленого, перевернутого, закритого іншими предметами або забрудненого за умов, визначених ПДР.

Особливе значення для питання решіток має формулювання про номерний знак, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити його символи з відстані 20 метрів. Тобто сам текст підпункту 2.9 «в» ПДР пов’язує закриття або забруднення номерного знака з можливістю чітко визначити його символи.

Саме через це водії часто роблять висновок, що будь-яка решітка є законною доти, доки номер можна прочитати з двадцяти метрів. Однак такий висновок є неповним. Підпункт 2.9 «в» ПДР — не єдина норма, яка регулює використання номерних знаків.

Необхідно одночасно враховувати пункт 30.2 ПДР та безпосередньо диспозицію частини першої статті 121–3 КУпАП. І саме при їх системному аналізі стає зрозуміло, чому встановлення решітки перед номером створює для водія реальний юридичний ризик.

Пункт 30.2 ПДР прямо забороняє закривати номерні знаки

Пункт 30.2 Правил дорожнього руху встановлює окремі вимоги до розміщення та стану номерних знаків. Номерні знаки повинні встановлюватися у передбачених для цього місцях. Забороняється змінювати їх розміри, форму, позначення, колір і розміщення. Забороняється також наносити на них додаткові позначення або закривати їх. Номерні знаки повинні бути чистими та достатньо освітленими.

Ця норма особливо важлива у випадках, коли перед номером встановлена фізична конструкція. Якщо звичайна рамка розташована лише по периметру номерного знака і не заходить на його площину, така ситуація суттєво відрізняється. Інша ситуація виникає, коли металеві прути або елементи сітки проходять безпосередньо перед цифрами, літерами чи іншими частинами номера.

Тому оцінювати необхідно не призначення решітки, а її фактичне положення. Те, що водій встановив її для захисту номера від каміння, саме по собі не усуває вимоги пункту 30.2 ПДР не закривати номерний знак.

Який штраф передбачено за закритий номерний знак

Відповідальність за частиною першою статті 121–3 КУпАП

Безпосередня адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо використання номерних знаків передбачена частиною першою статті 121–3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ця норма охоплює декілька різних за своїм характером порушень. Серед них закон прямо називає керування або експлуатацію транспортного засобу з номерним знаком, закритим іншими предметами, у тому числі прозорими. Також йдеться про застосування покриття або матеріалів, які перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію. Окремо передбачено забруднення номерного знака, за якого його символи неможливо чітко визначити з відстані двадцяти метрів, а також інші дії, спрямовані на умисне приховування номера.

За таке порушення передбачено штраф у розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 гривень.

Саме формулювання статті 121–3 КУпАП має принципове значення для питання решіток. Закон не вимагає, щоб сторонній предмет обов’язково був непрозорим. Навпаки, законодавець спеціально зазначив, що номер може бути закритий навіть прозорим предметом. Тому аргумент про те, що решітка тонка, прозора, має великі отвори або не повністю перекриває символи, сам по собі не гарантує відсутності претензій з боку поліції.

Чому закриття номера, покриття та забруднення не можна змішувати

Різні ознаки одного адміністративного правопорушення

Для професійного розуміння статті 121–3 КУпАП важливо розрізняти окремі передбачені нею форми порушення. Законодавець не сформулював одну універсальну заборону на все, що певним чином стосується видимості номера. Навпаки, у диспозиції статті окремо йдеться про номерний знак, закритий стороннім предметом. Окремо йдеться про нанесення покриття або застосування матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють ідентифікацію. Окремо йдеться про забруднений номерний знак.

Для решітки найважливішою є саме перша ознака — закриття номерного знака іншим предметом. Якщо перед номером знаходиться металева сітка або інша фізична конструкція, питання насамперед полягатиме в тому, чи можна вважати номерний знак закритим цим предметом.

Інша ситуація виникає при використанні плівки, спеціального покриття або матеріалу, який впливає на відображення світла. Такий матеріал може спотворювати символи чи іншим способом ускладнювати ідентифікацію номера. У такому випадку закон безпосередньо пов’язує відповідальність із перешкоджанням або ускладненням ідентифікації.

Ще іншу конструкцію має норма щодо забруднення. Частина перша статті 121–3 КУпАП прямо встановлює для забрудненого номера конкретний критерій. Забруднення має бути таким, що не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Саме тому не можна автоматично застосовувати однакові критерії доказування до будь-якої ситуації з номерним знаком.

Чи достатньо того, що номер через решітку добре читається

Читабельність номера має значення, але не вирішує питання автоматично

Найпоширеніший аргумент водія полягає в тому, що номерний знак через решітку повністю видно. Його символи легко читаються, а отже жодного порушення немає. Такий аргумент має юридичне значення, але вважати його універсальним і достатнім не можна.

Причина полягає у відмінності між формулюваннями ПДР та статті 121–3 КУпАП. Підпункт 2.9 «в» ПДР говорить про номерний знак, закритий іншими предметами чи забруднений таким чином, що неможливо чітко визначити його символи з двадцяти метрів. Водночас у частині першій статті 121–3 КУпАП законодавець окремо зазначив номерний знак, закритий іншими предметами. Критерій двадцяти метрів він безпосередньо сформулював у частині речення, яка стосується забрудненого номера.

Крім того, пункт 30.2 ПДР містить самостійну заборону закривати номерні знаки. Тому твердження, що «номер видно, отже решітка однозначно законна», є юридично занадто спрощеним.

З іншого боку, неправильно стверджувати і протилежне. Не будь-який предмет, який хоча б частково знаходиться перед номерним знаком, автоматично означає доведене правопорушення. У конкретній справі повинно бути встановлено фактичне розташування конструкції та її співвідношення з поверхнею номера. Також повинно бути встановлено конкретну ознаку статті 121–3 КУпАП, яку поліція ставить водієві у вину.

Чи обов’язково поліція повинна перевіряти номер із двадцяти метрів

Критерій 20 метрів залежить від того, яке саме порушення інкримінується

Вимога про двадцять метрів часто сприймається водіями як універсальна процедура перевірки номерного знака. Звідси виникає поширена позиція: якщо інспектор не відійшов на двадцять метрів і не проводив спеціальної перевірки, штраф автоматично є незаконним.

Таке твердження також є занадто категоричним.

Підпункт 2.9 «в» ПДР дійсно містить критерій двадцяти метрів у формулюванні щодо номерного знака, закритого іншими предметами чи забрудненого. Водночас диспозиція статті 121–3 КУпАП побудована інакше. Закриття номера іншими предметами визначено окремою ознакою. Вимогу про можливість визначити символи з відстані двадцяти метрів прямо сформульовано щодо забрудненого номера.

Тому при оцінці законності постанови принципове значення має не просто питання, чи вимірювали двадцять метрів. Важливо встановити, що саме поліцейський інкримінував водієві. Якщо стверджується, що номер був забруднений настільки, що його неможливо прочитати з установленої відстані, відповідна відстань безпосередньо стосується об’єктивної сторони порушення. Якщо ж йдеться про закриття номера фізичним стороннім предметом, правова оцінка є складнішою. Вона не зводиться виключно до механічного вимірювання двадцяти метрів.

Саме така відмінність повинна враховуватися при підготовці заперечень та оскарженні постанови.

Чи будь-яка рамка або захисна конструкція є порушенням

Вирішальне значення має фактичне розташування конструкції

Не слід ототожнювати звичайну рамку для кріплення номерного знака з решіткою, яка проходить перед його поверхнею. Якщо рамка розташована виключно по периметру номерного знака і не перекриває його символи, сама по собі наявність такої рамки ще не свідчить про наявність ознак правопорушення. Вона не повинна змінювати встановлені розміри, форму, позначення, колір або місце розташування номера. Також рамка не повинна перешкоджати його освітленню.

Інша правова ситуація виникає, коли елементи захисної конструкції розміщені перед площиною номерного знака. Металеві прути, сітка, пластикова накладка або інший предмет можуть фізично знаходитися між номерним знаком та особою, яка його спостерігає. Такі предмети можуть бути оцінені як предмети, якими номерний знак закритий.

При цьому закон не встановлює допустимої товщини прутів, мінімального розміру комірок решітки або допустимого відсотка перекриття номера. Не встановлено й іншого технічного показника, після перевищення якого конструкція автоматично стає незаконною. Не існує також окремої законодавчо визначеної категорії «дозволених захисних решіток».

Саме відсутність таких конкретних технічних критеріїв і створює для водія правову невизначеність. Власник автомобіля може вважати конструкцію суто захисною та такою, що не перешкоджає читанню номера. Водночас вона може бути оцінена поліцейським як сторонній предмет, яким номерний знак закритий.

Що повинна довести поліція при накладенні штрафу

Самої згадки про решітку в постанові недостатньо для повноцінного обґрунтування

Наявність на автомобілі певної конструкції не звільняє поліцейського від обов’язку належно встановити обставини адміністративного правопорушення. Також він повинен правильно його кваліфікувати. Постанова повинна містити зрозумілий опис того, у чому саме полягало порушення вимог законодавства щодо номерного знака.

Тому принципове значення має те, яке саме порушення інкримінується водієві. Це може бути закриття номера іншим предметом або використання матеріалу, який перешкоджав чи ускладнював ідентифікацію. Також може йтися про забруднення номера, його умисне приховування або іншу конкретну ознаку, передбачену частиною першою статті 121–3 КУпАП.

Якщо поліцейський вважає решітку стороннім предметом, яким закрито номерний знак, із матеріалів повинно бути зрозуміло, як саме вона розташована відносно номера. Якщо стверджується, що конструкція ускладнює ідентифікацію, повинні існувати фактичні дані, які дозволяють оцінити таке ускладнення. Якщо ж водієві ставиться за провину неможливість прочитати забруднений номер із двадцяти метрів, необхідно встановити саме ту обставину, яку закон пов’язує з відповідальністю.

Отже, предметом доказування є не абстрактне твердження «на автомобілі була решітка». Предметом доказування є конкретні фактичні обставини, які дозволяють віднести поведінку водія до відповідної ознаки складу адміністративного правопорушення.

Як водієві діяти під час оформлення порушення

Фіксація фактичного стану номерного знака має принципове значення

Якщо поліцейський вважає встановлену решітку порушенням та має намір винести постанову, водієві доцільно одразу з’ясувати, яку саме норму йому інкримінують. Також необхідно з’ясувати, яке саме порушення ставиться йому у провину. Важливо не обмежуватися суперечкою про те, видно номер чи ні. Як зазначено вище, це не єдине юридичне питання, яке виникає за статтею 121–3 КУпАП.

Необхідно зафіксувати фактичний стан номерного знака та конструкції на фото або відео. Бажано, щоб із матеріалів було видно не лише номер великим планом. Важливо також зафіксувати загальне розташування решітки відносно нього. Якщо поліцейський посилається на неможливість визначити символи з певної відстані, доцільно зафіксувати і фактичну читабельність номерного знака з відповідної дистанції.

Пояснення водія також повинні стосуватися конкретної фабули правопорушення. Якщо номер не перекритий елементами конструкції, це потрібно зазначити. Якщо всі символи чітко видно, таку обставину також варто зафіксувати. Якщо поліцейський не пояснює, в чому саме полягає закриття або ускладнення ідентифікації, на це доцільно звернути увагу ще під час розгляду справи.

Такий підхід значно корисніший, ніж загальне заперечення проти штрафу без фіксації фактичних обставин.

Чи можна оскаржити штраф за решітку на номерному знаку

Оскарження залежить від конкретної фабули постанови та доказів поліції

Сам факт наявності решітки не означає, що будь-яка винесена поліцейським постанова автоматично є законною. Для притягнення водія до адміністративної відповідальності повинні бути встановлені обставини, які відповідають конкретній ознаці частини першої статті 121–3 КУпАП. Висновок про порушення має ґрунтуватися на належних фактичних даних.

Тому при оскарженні необхідно аналізувати насамперед зміст постанови. Важливо встановити, яку саме ознаку правопорушення зазначив поліцейський та якою нормою ПДР він обґрунтував порушення. Також необхідно встановити, як він описав фактичне розташування решітки та якими доказами підтвердив зроблений висновок.

Помилковою є стратегія захисту, яка в усіх випадках зводиться виключно до твердження, що номер було видно з двадцяти метрів. Такий аргумент може бути важливим, однак його значення залежить від конкретної правової кваліфікації. Якщо поліція інкримінує саме закриття номерного знака іншим предметом, необхідно окремо спростовувати наявність цієї ознаки або доводити неналежність її доказування.

Тому ефективне оскарження постанови у справах щодо решіток потребує не загальних тверджень про читабельність номера, а точного зіставлення фактичних обставин. Їх необхідно зіставити з конкретною диспозицією статті 121–3 КУпАП.

Чи варто використовувати решітку для захисту номерного знака

Юридичний ризик перевищує практичну користь такої конструкції

З правового погляду встановлення решітки безпосередньо перед номерним знаком є невиправданим ризиком. Законодавство не передбачає спеціального винятку для конструкцій, установлених із метою захисту номера від пошкодження. Не існує також нормативно визначених параметрів решітки. Відповідно, водій не має параметрів, дотримання яких гарантувало б, що така конструкція не буде розцінена як закриття номерного знака.

Тому навіть тоді, коли водій переконаний, що всі символи номера добре видно, сама наявність сторонньої конструкції перед його поверхнею може стати предметом правової оцінки. Вона також може стати підставою для накладення штрафу у розмірі 1190 гривень.

Якщо метою є виключно надійне кріплення або захист номерного знака, юридично безпечнішим є спосіб, за якого жодні елементи не проходять перед його площиною. Вони не повинні перекривати символи та інші позначення, змінювати установлене місце розташування номера або перешкоджати його освітленню.

Фактично водій нічого не виграє з правової точки зору від встановлення решітки, але створює додатковий привід для спору щодо відповідності такого обладнання вимогам ПДР.

Висновок: чи законна решітка на номерному знаку

Українське законодавство не містить окремої норми, яка буквально забороняла б пристрій під назвою «решітка на номерний знак». Однак це не означає, що встановлення такої конструкції перед номером є безумовно законним.

Пункт 30.2 Правил дорожнього руху прямо забороняє закривати номерні знаки. Частина перша статті 121–3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування або експлуатацію транспортного засобу з номерним знаком, закритим іншими предметами, у тому числі прозорими. Розмір штрафу за таке порушення становить 1190 гривень.

Водночас підпункт 2.9 «в» ПДР містить вимогу щодо можливості чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів. Формулювання цієї норми та диспозиції статті 121–3 КУпАП не є повністю тотожними. Тому зводити всю правову оцінку решітки лише до питання читабельності номера з двадцяти метрів неправильно.

Отже, вирішальним є не те, як називається конструкція і для чого водій її встановив. Вирішальним є як вона фактично розташована відносно номерного знака та яку саме ознаку порушення це створює. Звичайна рамка по периметру номера і металева решітка, прути якої проходять перед його поверхнею, з юридичного погляду не є однаковими ситуаціями.

Тому найбільш безпечна рекомендація для водія — не встановлювати перед площиною номерного знака жодних сторонніх конструкцій. Якщо ж штраф уже накладено, оцінювати його законність потрібно не за самим фактом наявності решітки. Необхідно оцінювати конкретний зміст постанови, правильну правову кваліфікацію та докази, якими поліція підтверджує наявність саме того порушення, що передбачене частиною першою статті 121–3 КУпАП.

Репост через: