Чому новий штраф не можна автоматично застосовувати до старого порушення
Протягом тривалого часу власники автомобілів на іноземній реєстрації отримували протоколи митниці за порушення строків транзиту або тимчасового ввезення. У багатьох випадках матеріали передавали до суду для застосування значних штрафів або конфіскації автомобіля.
Особливо важливими були справи, у яких автомобіль ввезли ще до суттєвого посилення відповідальності. Адже з 22 серпня 2019 року санкції за перевищення строків транзиту та тимчасового ввезення були значно збільшені.
До цього відповідальність за відповідні порушення була істотно м’якшою. Тому в таких справах визначальне значення має не дата складання протоколу митницею, а момент вчинення правопорушення та редакція закону, яка діяла на той час.
Саме неправильне визначення цього моменту може призвести до застосування штрафу 170 000 грн за обставини, які виникли ще за дії значно м’якшого законодавства.
Закон, який посилює відповідальність, не має зворотної дії
Основний принцип закріплений у статті 58 Конституції України. Конституція встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Виняток допускається лише тоді, коли новий закон пом’якшує або скасовує відповідальність особи.
Аналогічний принцип прямо закріплений і в Митному кодексі України. Норми, які пом’якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, мають зворотну дію. Натомість норми, які встановлюють або посилюють відповідальність, зворотної дії не мають.
Отже, це не лише загальний конституційний принцип. Заборона застосовувати суворіший закон заднім числом прямо передбачена також спеціальним митним законодавством.
Важливу правову позицію сформулював і Конституційний Суд України у рішенні № 1-рп/1999 від 09.02.1999. Суд зазначив, що до події або факту застосовується нормативний акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тому суд не може просто відкрити чинну на день розгляду справи редакцію Митного кодексу. Спочатку необхідно встановити момент відповідного порушення, а вже потім визначати закон, який підлягає застосуванню.
Чому дата складання протоколу не визначає розмір штрафу
Протокол митниці могли скласти значно пізніше, ніж виникли обставини правопорушення. Іноді між ввезенням автомобіля, закінченням установленого строку та складанням протоколу проходили місяці або навіть роки.
Однак дата виявлення порушення та дата його вчинення — це не одне й те саме. Складання протоколу саме по собі не створює нового правопорушення.
Тому потрібно встановити дату ввезення автомобіля, митний режим та передбачений законом строк його перебування в Україні. Окремо слід визначити дату, коли цей строк сплив.
Саме після встановлення цих обставин можна вирішувати, яка редакція статті 470 або 481 Митного кодексу підлягає застосуванню.
Чи можна вважати невивезення автомобіля триваючим правопорушенням
Це один із найбільш складних аргументів у таких справах. Митні органи можуть посилатися на те, що невиконання обов’язку щодо вивезення автомобіля триває доти, доки транспортний засіб фактично не буде вивезено або митний режим не буде припинено іншим способом.
Митне законодавство дійсно передбачає категорію триваючих порушень митних правил. При цьому перелік таких правопорушень не є абсолютно вичерпним. У роз’ясненнях митних органів навіть зазначалося, що за певних обставин порушення за статтею 470 МК України може розглядатися як триваюче.
Однак визнання порушення триваючим ще не означає автоматичної можливості застосувати до нього будь-який закон, який набрав чинності пізніше.
Тут необхідно розмежовувати два різні питання: строк притягнення до відповідальності та закон, який визначає вид і розмір відповідальності.
Триваючий характер правопорушення насамперед має значення для визначення строків накладення адміністративного стягнення. Саме в цьому контексті категорія триваючого порушення закріплювалася у статті 467 Митного кодексу та використовувалася митними органами.
Але питання про те, яку саме санкцію можна застосувати, повинно вирішуватися окремо. Тут діє імперативна заборона зворотної дії закону, який посилює відповідальність.
Тому сама теза «правопорушення є триваючим» ще не доводить правомірність штрафу 170 000 грн.
Чому триваюче правопорушення не скасовує статтю 58 Конституції
Навіть якщо митниця вважає порушення триваючим, вона повинна обґрунтувати, чому саме нова санкція може застосовуватися до конкретних обставин справи.
Стаття 58 Конституції України не містить винятку, за яким суворіший закон може діяти заднім числом лише тому, що певний фактичний стан продовжував існувати після набрання ним чинності. Конституційний Суд, навпаки, виходить із необхідності захищати особу від погіршення її правового становища більш пізнім законом.
Тому у кожній справі потрібно встановити, чи виник склад правопорушення до зміни закону. Також необхідно визначити, чи створювали подальші дії або бездіяльність особи новий юридично значущий склад після набрання чинності суворішою нормою.
Не можна автоматично ототожнювати продовження певного фактичного стану з правом держави застосувати нову, значно суворішу санкцію.
Якщо всі юридично значущі обставини, необхідні для виникнення відповідальності, сформувалися ще за дії попередньої редакції закону, застосування пізнішої суворішої санкції потребує особливо ретельного правового обґрунтування.
Не можна змішувати момент порушення та момент його виявлення
Ще одна поширена помилка — застосування закону, чинного на дату виявлення порушення.
Дата виявлення може мати значення для процесуальних строків. Але вона не повинна автоматично визначати матеріальний закон, який встановлює відповідальність.
Конституційний Суд прямо виходить із того, що до події або факту застосовується той нормативний акт, який діяв у момент, коли відповідна подія або факт мали місце.
Тому суд повинен окремо встановити момент вчинення порушення, момент його виявлення та редакцію закону, яка діяла у відповідний період.
Лише після цього можна робити висновок щодо виду та розміру відповідальності.
Що потрібно перевірити у конкретній справі
Насамперед слід встановити дату ввезення автомобіля та митний режим, у якому він був ввезений.
Далі необхідно визначити строк транзиту або тимчасового ввезення. Після цього встановлюється конкретна дата його закінчення.
Окремо потрібно перевірити редакцію статті 470 або 481 Митного кодексу, яка діяла на відповідну дату.
Також необхідно з’ясувати, чи кваліфікує митниця порушення як триваюче та якими нормами вона це обґрунтовує.
Якщо митниця застосувала пізніший і суворіший закон, захист повинен прямо поставити питання про дотримання статті 58 Конституції України та положень Митного кодексу щодо дії закону в часі.
Ключовим аргументом має бути не просто дата ввезення автомобіля. Потрібно довести конкретний момент виникнення складу правопорушення та редакцію закону, яка діяла на цей момент.
Суд повинен застосовувати саме той закон, який діяв у відповідний момент
Суди не повинні формально виходити лише з того, що на момент складання протоколу вже діяла нова редакція Митного кодексу.
Необхідно дослідити всю хронологію справи. Без цього неможливо правильно встановити, чи допускається застосування нової санкції.
Якщо суворіший закон набрав чинності після виникнення юридично значущих обставин правопорушення, його застосування може суперечити принципу незворотності дії закону.
Тому питання часу вчинення порушення є не другорядним. Воно може безпосередньо визначати, чи може взагалі застосовуватися штраф 170 000 грн.
Висновок
Закон, який посилює відповідальність, не може автоматично застосовуватися до подій, які відбулися до набрання ним чинності. Це прямо випливає зі статті 58 Конституції України та положень Митного кодексу.
Навіть якщо митниця стверджує, що невивезення автомобіля є триваючим правопорушенням, цього недостатньо для автоматичного застосування нової суворішої санкції. Потрібно окремо встановити момент виникнення складу порушення та закон, який діяв саме тоді.
Триваючий характер порушення та зворотна дія закону — це різні юридичні питання. Перше може впливати на строки притягнення до відповідальності. Друге визначає, чи має держава право застосувати до особи пізніший і суворіший закон.
Тому у справі необхідно відтворити точну хронологію подій, перевірити старі редакції Митного кодексу та письмово заявити заперечення щодо застосування суворішої санкції.
Якщо суд першої інстанції не врахував принцип незворотності дії закону, відповідні порушення повинні бути предметом апеляційного оскарження. У справах, де йдеться про штраф 170 000 грн або конфіскацію автомобіля, цей аргумент може мати вирішальне значення.
Примітка. Стаття описує правові проблеми, які виникали у справах про автомобілі на іноземній реєстрації після зміни митного законодавства у 2019 році. Конкретні редакції статей 470 і 481 Митного кодексу надалі змінювалися. Водночас принцип незворотності дії закону, який посилює відповідальність фізичної особи, залишається чинним.
Для оскарження штрафу звертайтеся до юридичної компанії «Дорожній Адвокат». Працюємо по всій Україні. Тел.: 050-758-11-74 (Viber, Telegram), 067-171-16-11. Дзвінки приймаємо щоденно без вихідних до 23:00.
Усі публікації юридичної компанії «Дорожній Адвокат» є авторськими. При републікації обов’язкове активне посилання на https://doradvokat.com.ua.
Наш Сайт (3 млн відвідувачів щорічно);
Наш Фейсбук (4 млн відвідувачів щорічно);
Наш Телеграм канал (15 тис підписників);
Наш Інстаграм (10 тис підписників);
Група «Водії України» (30 тис учасників);
Група «Перевізники України» (10 тис учасників).
Репост через: