Вступ
Якщо ДТП сталося з вини найманого водія під час виконання ним роботи, це не означає, що саме водій повинен особисто оплачувати всі завдані збитки. Закон розмежовує відповідальність за саме порушення ПДР та обов’язок відшкодувати потерпілому майнову шкоду.
Водій може особисто відповідати за порушення Правил дорожнього руху. Водночас цивільний обов’язок щодо відшкодування збитків у багатьох випадках покладається на роботодавця. Також відповідальними можуть бути законний володілець транспортного засобу та страховик. Саме тому після ДТП важливо встановити не лише того, хто перебував за кермом. Потрібно також з’ясувати, кому належав автомобіль, на якій підставі ним керував водій та чи виконував він у цей момент трудові обов’язки.
Якщо ДТП сталося під час виконання водієм роботи
Основне правило прямо встановлене частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання трудових або службових обов’язків.
Отже, якщо водій працює у підприємства або ФОП і під час виконання робочого завдання спричиняє ДТП, потрібно враховувати ці обставини. Сам факт того, що саме він керував автомобілем, ще не робить його особисто зобов’язаним сплатити потерпілому всю суму збитків. Для цивільного відшкодування ключове значення має те, що шкоду завдано працівником саме під час виконання роботи.
Додатково частина 2 статті 1187 ЦК України визначає правила відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки. Таку шкоду відшкодовує особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим транспортним засобом. Це може бути власник, орендар або інший законний володілець.
Тому коли підприємство використовує автомобіль, а його працівник керує ним у межах трудових обов’язків, цивільну відповідальність не можна автоматично перекладати на найманого водія лише через те, що він перебував за кермом.
Водій відповідає за порушення ПДР, але це не означає, що він особисто платить збитки
Необхідно чітко розрізняти адміністративну та цивільну відповідальність.
Якщо водій порушив ПДР і це спричинило пошкодження транспортних засобів або іншого майна, питання його адміністративної відповідальності вирішується відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У такій справі відповідальність є персональною для водія, який керував транспортним засобом та якому ставиться у вину конкретне порушення ПДР.
Але притягнення водія до відповідальності за статтею 124 КУпАП не означає автоматично, що саме він є належною особою, з якої потерпілий повинен стягувати всі матеріальні збитки. Питання відшкодування шкоди визначається вже нормами цивільного законодавства, зокрема статтями 1172, 1187, 1188 та іншими нормами ЦК України.
Працівник поліції також не вирішує питання, хто саме повинен у цивільному порядку оплатити ремонт автомобіля потерпілого. Тому слова інспектора про те, що «ви винні — ви повинні все оплатити», самі по собі не визначають цивільного боржника.
Хто платить потерпілому, якщо автомобіль застрахований
Якщо транспортний засіб має чинний поліс ОСЦПВ, необхідно застосовувати Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За статтею 14 цього Закону у разі страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми. Отже, наявність найманого водія за кермом не означає, що потерпілий повинен ігнорувати страховика та одразу вимагати всю суму безпосередньо від працівника.
Окремо необхідно визначити, яка частина збитків покривається страховиком і чи залишається непокрита частина шкоди. Якщо страхової виплати недостатньо, питання про решту збитків вирішується з урахуванням статті 1194 ЦК України та того, хто відповідно до закону несе цивільну відповідальність за конкретну ДТП.
Детальніше про отримання виплати можна прочитати у матеріалі «Страхове відшкодування після ДТП: як реально отримати виплату».
Чи може потерпілий одразу вимагати гроші саме з найманого водія
Вимога потерпілого до водія ще не означає, що водій зобов’язаний її виконати. Спочатку потрібно встановити правовий статус водія, власника або володільця автомобіля, характер трудових відносин, мету поїздки, наявність страхування та розмір фактично завданої шкоди.
Якщо водій виконував трудове завдання роботодавця, положення статті 1172 ЦК України мають принципове значення. Тому не варто на місці ДТП визнавати особистий грошовий борг, підписувати розписки про обов’язок самостійно оплатити весь ремонт або передавати потерпілому значні суми без визначення належної відповідальної особи.
Сам факт вини водія у дорожньому порушенні та питання про те, хто повинен відшкодовувати цивільні збитки, — це юридично різні питання.
Що змінюється, якщо водій офіційно не оформлений
Відсутність наказу про прийняття на роботу або належно оформленого трудового договору також не означає автоматично, що всі збитки повинен особисто відшкодовувати водій.
Кодекс законів про працю України передбачає можливість існування фактичних трудових відносин та встановлює відповідальність роботодавця за допуск працівника до роботи без належного оформлення. Тому необхідно з’ясовувати, чи фактично особа працювала на підприємство або ФОП та отримувала від нього завдання. Окремо слід встановити, чи здійснювала вона перевезення в інтересах роботодавця та використовувала наданий ним автомобіль.
Якщо такі обставини підтверджуються, відсутність формального оформлення сама по собі не повинна використовуватися роботодавцем як простий спосіб перекласти всю відповідальність за ДТП на водія. У кожному такому випадку необхідно досліджувати фактичні відносини між сторонами.
Коли водій може відповідати за збитки особисто
Ситуація змінюється, якщо ДТП сталося не під час виконання трудових обов’язків. Наприклад, працівник самовільно використав службовий автомобіль у власних цілях або взагалі неправомірно ним заволодів.
Частина 3 статті 1187 ЦК України прямо передбачає, що особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом та завдала ним шкоди, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах. Тому ключове значення має не просто запис у трудовій книжці, а для чого саме використовувався автомобіль у момент ДТП та чи діяла особа в межах своїх трудових обов’язків.
Саме ця обставина часто визначає, чи повинна цивільна вимога бути адресована роботодавцю, законному володільцю автомобіля або безпосередньо водію.
Чи може роботодавець потім стягнути виплачені кошти з водія
Якщо роботодавець відшкодував потерпілому шкоду, стаття 1191 ЦК України передбачає право зворотної вимоги до винної особи. Але це не означає автоматичного права роботодавця стягнути з працівника всю виплачену суму.
Трудове законодавство встановлює спеціальні межі матеріальної відповідальності працівника. За статтею 132 КЗпП України працівник за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов’язків, за загальним правилом несе матеріальну відповідальність у межах прямої дійсної шкоди. Однак така відповідальність не може перевищувати його середнього місячного заробітку.
Повна матеріальна відповідальність допускається лише у випадках, прямо визначених законом. Зокрема, стаття 134 КЗпП передбачає повну матеріальну відповідальність у прямо визначених законом випадках. Це стосується, зокрема, шкоди, завданої діями з ознаками кримінального правопорушення або працівником у нетверезому стані. Окремою підставою є завдання шкоди не під час виконання трудових обов’язків.
Тому вимога роботодавця після ДТП в стилі «ми заплатили потерпілому 300 тисяч — тепер ти повинен повернути нам 300 тисяч» не є достатньою правовою підставою для стягнення всієї суми з найманого водія. Необхідно окремо встановлювати законні підстави та межі матеріальної відповідальності працівника.
Якщо в ДТП є потерпілі з тілесними ушкодженнями
Якщо наслідки ДТП виходять за межі адміністративного правопорушення та містять ознаки кримінального правопорушення, застосовується стаття 286 Кримінального кодексу України.
Кримінальна відповідальність у такому випадку є персональною та стосується особи, яка керувала транспортним засобом і порушила правила безпеки дорожнього руху. Роботодавець не може замість водія нести його кримінальну відповідальність лише через існування трудових відносин.
Водночас навіть у такій ситуації питання кримінальної відповідальності водія та питання цивільного відшкодування потерпілим необхідно розмежовувати. Наявність кримінального провадження сама по собі не скасовує правил ЦК України щодо роботодавця, законного володільця транспортного засобу та страховика.
Що потрібно встановити одразу після ДТП
У справах за участю найманого водія вирішальними є документи та фактичні обставини. Необхідно зберегти відомості про власника автомобіля, страховий поліс та документи про трудові відносини. Також слід зберегти маршрут або завдання водія, товарно-транспортні документи та листування з роботодавцем. Ці матеріали можуть підтвердити мету поїздки.
Не менш важливо правильно зафіксувати самі обставини аварії, оскільки необґрунтоване визнання водія винним надалі може вплинути і на адміністративну справу, і на вимоги про відшкодування шкоди. Практичний порядок дій детально викладений у статті «Алгоритм дій при ДТП: ключові кроки для оформлення без помилок».
Не дозволяйте автоматично перекладати збитки підприємства на водія
Наймана робота водія завжди пов’язана з підвищеним ризиком. Працівник щодня керує транспортним засобом роботодавця та виконує його господарські завдання. Саме тому закон не дозволяє роботодавцю просто заявити після ДТП: «ти був за кермом — плати все».
Потрібно окремо визначити адміністративну відповідальність водія, цивільну відповідальність за шкоду, страхове покриття та лише після цього — можливу матеріальну відповідальність працівника перед роботодавцем. Змішування цих видів відповідальності часто призводить до безпідставних вимог на десятки або сотні тисяч гривень.
Якщо після ДТП з водія вимагають особисто сплатити значну суму збитків, доцільно спочатку провести юридичний аналіз документів і встановити належного відповідача. Адвокати «Дорожнього Адвоката» надають юридичну допомогу у справах про ДТП, аналізують матеріали поліції, страхові документи та вимоги про відшкодування збитків.
Висновок
Якщо найманий водій спричинив ДТП під час виконання трудових обов’язків, його вина у порушенні ПДР не означає автоматичного обов’язку власним коштом компенсувати потерпілому всю шкоду. Цивільна відповідальність визначається з урахуванням статей 1172 і 1187 ЦК України, правового статусу автомобіля, трудових відносин та страхового покриття.
Адміністративна або кримінальна відповідальність водія є персональною. Натомість відшкодування майнової шкоди може бути обов’язком страховика, роботодавця або іншого законного володільця транспортного засобу. Навіть якщо роботодавець сплатив збитки та заявляє регрес до працівника, розмір відповідальності водія визначається не бажанням роботодавця, а конкретними нормами трудового законодавства.
Тому після ДТП найманому водієві не слід погоджуватися на вимогу «плати все» лише тому, що саме він був за кермом. Спочатку необхідно встановити, хто за законом дійсно зобов’язаний відшкодовувати шкоду і в якому розмірі.
Репост через: