Керування автомобілем у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння передбачає сувору відповідальність. Однак сам факт такого керування не означає, що водій вчинив кримінальне правопорушення. За загальним правилом такі дії охоплюються статтею 130 КУпАП і тягнуть адміністративну відповідальність. Кримінальна відповідальність виникає за інших умов — коли водій у стані сп’яніння порушив правила безпеки дорожнього руху і це порушення спричинило передбачені законом наслідки для потерпілих.
Тому сам стан сп’яніння, вина у дорожньо-транспортній пригоді та кримінальна відповідальність — це три різні юридичні питання. Водій може перебувати у стані сп’яніння, але не бути винуватцем ДТП. Так само сама ДТП за участю нетверезого водія ще не означає наявності складу кримінального правопорушення за ст. 286–1 КК України.
Чому виникла плутанина щодо кримінальної відповідальності
Плутанина виникла через законодавчі зміни 2018–2020 років. Закон №2617-VIII передбачав перенесення відповідальності за нетверезе керування до кримінального законодавства. Закон №321-IX згодом переніс дату набрання відповідними змінами чинності, а Закон №720-IX змінив запроваджену конструкцію. У результаті модель, за якою сам факт керування автомобілем у стані сп’яніння мав становити кримінальний проступок, не збереглася.
Натомість сьогодні кримінальна відповідальність передбачена статтею 286–1 Кримінального кодексу України. Вона стосується не просто нетверезого водія, а порушення ним правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, якщо таке порушення спричинило визначені законом наслідки для потерпілої особи.
Нетверезе керування без ДТП — це адміністративне правопорушення
Якщо водій керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, але відсутні наслідки, передбачені ст. 286–1 КК України, його дії кваліфікуються за ст. 130 КУпАП. За перше порушення передбачено штраф 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Адміністративну відповідальність ця стаття встановлює також за передачу керування особі у стані сп’яніння та за відмову водія від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.
Таким чином, якщо поліцейські зупинили автомобіль, провели огляд та зафіксували стан сп’яніння, це саме по собі не робить водія підозрюваним у кримінальному провадженні. За відсутності інших передбачених законом обставин йдеться про адміністративне провадження за ст. 130 КУпАП.
Навіть ДТП не робить справу автоматично кримінальною
Поширеною є думка, що ДТП за участю нетверезого водія автоматично означає кримінальне провадження. Це неправильно. Наприклад, водій у стані сп’яніння допустив зіткнення з іншим автомобілем, пошкодив паркан або припаркований транспортний засіб, але люди не постраждали. Самого поєднання факту сп’яніння та майнової шкоди недостатньо для застосування ст. 286–1 КК України.
У такій ситуації може наставати адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП, а за наявності відповідного складу — також відповідальність за порушення ПДР, яке спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Сам факт дорожньо-транспортної пригоди за участю нетверезого водія не є достатньою підставою для кримінальної відповідальності за ст. 286–1 КК України.
Наявність потерпілого також ще не означає ст. 286–1 КК України
Для кримінальної відповідальності важливе не лише те, що внаслідок ДТП хтось отримав травму. Частина перша ст. 286–1 КК України встановлює мінімальний рівень наслідків — середньої тяжкості тілесне ушкодження. Тому самого факту звернення потерпілого до лікаря, наявності синців, саден чи будь-якого іншого ушкодження ще недостатньо, щоб автоматично говорити про відповідальність саме за цією статтею.
Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень має бути встановлений у передбаченому законом порядку. Якщо наслідки не досягають рівня, з якого закон пов’язує кримінальну відповідальність за ст. 286–1 КК України, сам факт того, що водій перебував у стані сп’яніння, не може замінити відсутню ознаку складу кримінального правопорушення.
Сп’яніння не означає автоматичної вини у ДТП
Це один із найважливіших моментів для захисту водія. Факт перебування людини у стані сп’яніння сам по собі не доводить, що саме вона спричинила ДТП. Слідство повинно встановити конкретне порушення правил дорожнього руху з боку цього водія та довести, що саме це порушення перебувало у причинному зв’язку з наслідками пригоди.
Наприклад, водій у стані сп’яніння рухався своєю смугою, а зустрічний автомобіль виїхав на його смугу та спричинив зіткнення. Наявність алкоголю в організмі першого водія не змінює механізм ДТП і не дозволяє автоматично покласти на нього відповідальність за її виникнення. За сам факт нетверезого керування може наставати відповідальність за ст. 130 КУпАП, однак питання про винуватця ДТП повинно вирішуватися окремо.
Тому юридично неправильним є підхід: «водій був нетверезим — значить він винен у ДТП». Для кримінальної відповідальності необхідно довести не лише сп’яніння, а й конкретне порушення ПДР, наслідки та причинний зв’язок між ними.
Що саме повинно бути доведено за ст. 286–1 КК України
Для притягнення водія до кримінальної відповідальності недостатньо протоколу про стан сп’яніння або результату огляду. Необхідно встановити сукупність обставин: водій перебував у стані сп’яніння; він порушив конкретну вимогу правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; внаслідок ДТП потерпілому заподіяно передбачені законом тілесні ушкодження або настала смерть; саме встановлене порушення водія перебувало у причинному зв’язку з такими наслідками.
Якщо хоча б одна з необхідних складових не доведена, сам факт сп’яніння не може її замінити. Особливе значення у таких справах можуть мати схема ДТП, відеозаписи, показання учасників і свідків, висновки судово-медичних та автотехнічних експертиз, відомості про дорожню обстановку та дії інших учасників руху.
Які наслідки передбачає ст. 286–1 КК України
Якщо порушення правил нетверезим водієм спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, закон передбачає позбавлення волі на строк до трьох років із позбавленням права керування транспортними засобами від трьох до п’яти років. Якщо потерпілому заподіяно тяжке тілесне ушкодження, передбачено позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із додатковим позбавленням права керування.
У разі смерті однієї потерпілої особи покарання становить від п’яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права керування. Якщо внаслідок порушення загинули кілька осіб, передбачено позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із тривалим позбавленням права керування транспортними засобами. Отже, закон пов’язує тяжкість кримінальної відповідальності передусім із наслідками, які настали внаслідок конкретного порушення правил дорожнього руху.
Чи є відмова від огляду кримінальним правопорушенням
Відмова водія від проходження огляду відповідно до встановленого порядку сама по собі не є кримінальним правопорушенням. Відповідальність за такі дії прямо передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому складений поліцейським протокол за відмову від огляду не означає, що стосовно водія повинно розпочинатися кримінальне провадження.
Водночас у справах про відмову принципове значення має процедура. Необхідно встановити, чи існували законні підстави вимагати проходження огляду, що саме було запропоновано водієві, чи дотримано визначеного порядку та чи справді мала місце однозначна відмова. Сам запис поліцейського про те, що водій «відмовився», повинен оцінюватися разом з іншими доказами у справі.
Що буде, якщо водій випив уже після ДТП
Окремий склад адміністративного правопорушення передбачений для ситуації, коли водій після ДТП за його участю вживає алкоголь, наркотичні засоби чи відповідні лікарські препарати до проведення огляду або до прийняття рішення про звільнення від такого огляду. Аналогічна заборона діє після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського до проведення відповідної перевірки.
Тому пояснення «під час ДТП я був тверезий, а випив уже після неї» не означає автоматичної відсутності відповідальності. За саме вживання алкоголю після ДТП у передбачений законом період ст. 130 КУпАП встановлює окрему сувору санкцію — штраф 34 000 грн або адміністративний арешт на 15 діб із позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.
Чи стає повторне нетверезе керування кримінальним
Повторне керування у стані сп’яніння протягом року також не перетворюється автоматично на кримінальне правопорушення. Закон посилює адміністративне покарання, але повторність сама по собі не створює складу ст. 286–1 КК України.
За повторне протягом року порушення передбачено штраф 34 000 грн із позбавленням права керування на три роки та інші передбачені законом санкції. Якщо особа вже двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відповідні порушення, наступне порушення передбачає ще суворішу відповідальність, зокрема штраф 51 000 грн із позбавленням права керування на десять років та можливу конфіскацію транспортного засобу за встановлених законом умов. Однак навіть багаторазове нетверезе керування залишається адміністративним правопорушенням, доки відсутні самостійні ознаки кримінального складу.
Де проходить межа між адміністративною і кримінальною відповідальністю
Якщо водія зупинили у стані сп’яніння і ДТП не було — це сфера ст. 130 КУпАП. Якщо нетверезий водій потрапив у ДТП, в якій пошкоджені лише автомобілі чи інше майно, сам факт такої пригоди не створює складу ст. 286–1 КК України. Якщо у ДТП є травмована особа, необхідно встановити ступінь тяжкості її тілесних ушкоджень, оскільки будь-яка травма ще не означає кримінальної відповідальності за цією статтею.
Кримінальна площина виникає тоді, коли доведено, що водій у стані сп’яніння порушив правила безпеки дорожнього руху, саме це порушення спричинило ДТП і в результаті потерпілому завдано щонайменше середньої тяжкості тілесне ушкодження або настали більш тяжкі наслідки. Саме така сукупність обставин, а не один лише позитивний тест на алкоголь, визначає можливість застосування ст. 286–1 КК України.
Висновок
Керування транспортним засобом у стані сп’яніння саме по собі не є кримінальним правопорушенням. За загальним правилом воно тягне адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП. Не робить справу автоматично кримінальною навіть факт ДТП, оскільки для застосування ст. 286–1 КК України необхідно довести конкретне порушення правил безпеки дорожнього руху, передбачені законом наслідки та причинний зв’язок між цим порушенням і такими наслідками.
Особливо важливо пам’ятати: стан сп’яніння не є автоматичним доказом вини водія у ДТП. Водія можуть притягнути до відповідальності за сам факт нетверезого керування, але питання про те, хто спричинив ДТП і чи існують підстави для кримінальної відповідальності, повинно встановлюватися окремо на підставі належних доказів.
Репост через: