Вступ
Знак STOP зобов’язує водія не просто зменшити швидкість, а повністю зупинити автомобіль у визначеному Правилами місці. На практиці саме тут виникає багато спорів із поліцією. Один водій пригальмував майже до нуля, інший повністю зупинився вже після знака, третій не побачив стертої стоп-лінії, а четвертий стверджує, що поліцейське відео взагалі не показує момент проїзду STOP.
Тому водієві важливо розуміти не лише те, де потрібно зупинитися, а й що саме вважається зупинкою, чи потрібно стояти декілька секунд та що повинна довести поліція, перш ніж накладати штраф.
Якщо постанова вже винесена, це ще не означає, що водій зобов’язаний погодитися зі штрафом. Постанову поліції можна оскаржити, якщо відео не підтверджує порушення, знак або стоп-лінія не проглядаються, неможливо встановити місце зупинки автомобіля чи інспектор зробив висновок лише зі своїх припущень. Тому після отримання постанови важливо одразу перевірити докази та не пропустити встановлений законом строк на її оскарження.
Де потрібно зупинитися, якщо немає стоп-лінії
Правила дорожнього руху України встановлюють просте правило щодо знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Якщо перед знаком нанесена розмітка 1.12 — стоп-лінія, зупинитися потрібно перед нею. Якщо стоп-лінії немає, зупинитися потрібно перед самим знаком STOP.
Таким чином, за відсутності стоп-лінії водієві не потрібно самостійно визначати інше місце для виконання вимоги знака. Правила не встановлюють, що в такому випадку потрібно зупинитися біля перехрестя, пішохідного переходу чи в іншому довільно обраному місці. Головне — здійснити повну зупинку до проїзду знака 2.2.
На практиці варто орієнтуватися саме на положення автомобіля відносно знака. Якщо стоп-лінії немає, автомобіль повинен припинити рух ще до того, як проїде місце встановлення STOP. Не потрібно вигадувати відстань у метр, два чи п’ять метрів — таких нормативів ПДР не встановлюють. Важливо, щоб сам факт повної зупинки відбувся до проїзду знака.
Чи достатньо просто дуже сильно пригальмувати
Ні. Це одна з найпоширеніших помилок водіїв. Автомобіль може рухатися зі швидкістю 2–3 км/год, водій може практично «повзти» перед знаком, але якщо транспортний засіб продовжує рухатися, вимогу STOP не виконано.
ПДР визначають зупинку як припинення руху транспортного засобу. Тому ключове значення має не те, наскільки повільно їхав автомобіль, а те, чи припинив він рух фактично. Якщо автомобіль безперервно котився вперед, навіть із мінімальною швидкістю, це не є повною зупинкою.
Наприклад, водій під’їжджає до STOP, знижує швидкість майже до нуля, бачить, що дорога вільна, і одразу продовжує рух. Самому водієві може здаватися, що він фактично зупинився. Але якщо відео чітко показує безперервний рух автомобіля, поліція матиме аргумент для притягнення до відповідальності. Тому перед STOP краще не залишати сумнівів: автомобіль повинен реально припинити рух.
Чи потрібно стояти перед STOP три секунди
Ні. Правила дорожнього руху не встановлюють обов’язку стояти перед знаком STOP три секунди, п’ять секунд або будь-який інший визначений час. Водій повинен саме припинити рух транспортного засобу.
Тому якщо автомобіль дійсно повністю зупинився, вимога щодо самої зупинки виконана навіть тоді, коли після цього водій майже одразу продовжив рух. Інше питання — доказування. Коли зупинка триває лише коротку мить, на відеозаписі може бути складніше встановити, чи автомобіль справді припинив рух, чи лише рухався надзвичайно повільно.
Практично водієві доцільно зупинитися так, щоб повне припинення руху було очевидним. Але твердження поліцейського про те, що перед STOP начебто потрібно обов’язково простояти певну кількість секунд, не ґрунтується на ПДР.
Водій зупинився, але вже після знака
Це інша ситуація. Якщо стоп-лінії немає, саме знак визначає місце обов’язкової зупинки. Тому водій, який спочатку проїхав STOP, а вже після цього повністю зупинив автомобіль, створює підстави для висновку про невиконання вимоги знака.
Наприклад, автомобіль проїхав знак приблизно на декілька метрів, після чого водій повністю зупинився. Сам факт зупинки ще не означає, що вимогу виконано, оскільки вона відбулася після місця, визначеного знаком.
Водночас ПДР не встановлюють окремої відстані на кшталт «за один метр» чи «за три метри» до знака. Тому головне питання полягає не у вимірюванні метрів, а в тому, чи була здійснена повна зупинка до проїзду знака, а не після нього. Якщо інспектор стверджує протилежне, саме розташування автомобіля та момент його повної зупинки повинні підтверджуватися доказами.
Що робити, якщо стоп-лінія стерта
На практиці це одна з найбільш спірних ситуацій. На асфальті можуть залишитися лише окремі фрагменти білої фарби, які водій фактично не може сприйняти як чітку розмітку 1.12. Після зупинки поліцейський може стверджувати, що стоп-лінія існувала і водій повинен був зупинитися саме перед нею.
Сама зношеність розмітки автоматично не означає незаконність штрафу. Однак якщо поліція посилається саме на проїзд стоп-лінії, необхідно встановити, що така розмітка дійсно існувала, де саме вона проходила та чи могла вона об’єктивно сприйматися водієм як дорожня розмітка 1.12.
Тому якщо штраф винесено саме через нібито проїзд стоп-лінії, а на дорозі залишилися лише нечіткі залишки фарби, водієві доцільно одразу зробити фотографії та відео дорожньої обстановки. Важливо знімати не лише сам асфальт зблизька, а й загальний вигляд дороги з напрямку руху автомобіля. Це дозволить надалі оцінити, чи справді водій міг своєчасно побачити та ідентифікувати розмітку.
А якщо знак STOP закритий деревом або його майже не видно
Це вже окрема підстава для спору. Якщо водієві ставлять у вину невиконання вимоги дорожнього знака, необхідно оцінювати, чи мав він об’єктивну можливість своєчасно цей знак побачити.
Знак може бути частково закритий гілками дерева, вантажним автомобілем, рекламною конструкцією або іншим об’єктом. Важливе значення має саме те, як знак виглядав з місця та напрямку руху водія, а не те, чи можна його роздивитися, стоячи безпосередньо біля нього.
Тому якщо STOP реально погано видно, необхідно зафіксувати дорожню обстановку одразу. Фотографія знака зблизька мало що доводить. Набагато важливіше зробити фото або відео з тієї відстані та напрямку, з яких до нього наближався автомобіль. Саме такі докази дозволяють оцінювати, чи мав водій реальну можливість своєчасно виконати вимогу знака.
Поліцейський каже: «Ви не зупинилися». Що повинно бути на відео
У спорі про STOP принципове значення має не сама впевненість інспектора, а докази. Якщо поліція стверджує, що водій проїхав знак без зупинки, відеозапис повинен дозволяти встановити, який автомобіль рухався, де знаходився знак або стоп-лінія та чи припинив транспортний засіб рух перед відповідним місцем.
Найважливішим є саме момент проїзду місця обов’язкової зупинки. Якщо камера починає запис тоді, коли автомобіль уже знаходиться після знака, такий запис сам по собі не показує, що відбувалося кількома секундами раніше. Так само недостатньо відео, на якому не видно самого знака, стоп-лінії або неможливо впевнено ідентифікувати автомобіль.
Тому після отримання постанови водієві потрібно перевірити, чи зафіксовано саме момент можливого порушення від початку до кінця. Відео розмови з поліцейським після зупинки автомобіля не є тим самим, що відеофіксація самого проїзду STOP.
Чи достатньо слів поліцейського, що автомобіль не зупинився
Саме по собі твердження інспектора не повинно підміняти повноцінне доказування. Особливо це важливо у випадках так званої «майже зупинки», коли водій стверджує, що транспортний засіб повністю припинив рух, а поліцейський говорить протилежне.
Якщо відео чітко показує безперервний рух автомобіля через місце обов’язкової зупинки, позиція поліції буде значно сильнішою. Але якщо момент проїзду знака не потрапив у кадр, автомобіль частково закритий іншими транспортними засобами, запис переривається або не дозволяє визначити, чи відбулося повне припинення руху, висновок про порушення потребує ретельної оцінки всіх доказів.
Тому водієві варто просити показати не просто будь-який запис із бодікамери, а саме відео моменту ймовірного порушення. Якщо такого запису немає, це потрібно враховувати при прийнятті рішення про оскарження постанови.
Який штраф за проїзд STOP без зупинки
Порушення вимог дорожніх знаків передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП. За невиконання вимоги знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» передбачено штраф 340 грн.
При цьому сама постанова поліцейського не звільняє орган поліції від необхідності довести подію правопорушення. Якщо водій заперечує факт проїзду без зупинки, потрібно оцінювати фактичний рух автомобіля, розташування знака або стоп-лінії та докази, на яких ґрунтується постанова.
Якщо водій не погоджується зі штрафом, постанову поліції можна оскаржити до суду шляхом подання адміністративного позову. Відповідно до статті 289 КУпАП, для постанов у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху строк оскарження становить 10 днів з дня вручення постанови. Якщо строк пропущено з поважної причини, може вирішуватися питання про його поновлення.
За подання позову про скасування постанови про адміністративне стягнення судовий збір не сплачується. Детальніше порядок підготовки та подання позову викладено у матеріалі «Як оскаржити штраф поліції за порушення ПДР».
Що повинен запам’ятати водій
Якщо стоп-лінія є та чітко визначає місце зупинки, автомобіль потрібно повністю зупинити перед нею. Якщо стоп-лінії немає, повна зупинка повинна відбутися перед знаком STOP. Просто пригальмувати, прокотитися зі швидкістю 1–2 км/год або майже зупинитися недостатньо — транспортний засіб повинен фактично припинити рух.
Водночас ніякого правила «стояти три секунди» у ПДР немає. Якщо автомобіль повністю припинив рух, вимога щодо зупинки виконана. А якщо поліція стверджує протилежне, потрібно перевіряти, чи зафіксовано на відео конкретний автомобіль, знак або стоп-лінію та безперервний рух транспортного засобу через місце обов’язкової зупинки.
Висновок
Знак STOP вимагає саме повної зупинки автомобіля. За наявності стоп-лінії зупинитися потрібно перед нею, а за її відсутності — перед знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». ПДР не встановлюють обов’язку стояти три чи будь-яку іншу кількість секунд, але звичайне пригальмовування без фактичного припинення руху вимогу знака не виконує.
Водночас кожний штраф повинен бути належно доведений. Якщо знак був закритий, стоп-лінію фактично неможливо було розпізнати, відео не показує місце розташування знака або на записі відсутній сам момент проїзду автомобіля, такі обставини мають значення для оцінки законності постанови та її оскарження.
Водій має право не погоджуватися з постановою поліції та вимагати її скасування в суді. Головне — своєчасно оцінити докази та не пропустити 10-денний строк оскарження. Якщо поліція не може належними доказами підтвердити сам факт порушення вимоги STOP, постанова не повинна залишатися в силі лише тому, що її вже виніс інспектор.
Репост через: