Водія не можна штрафувати за порушення вимог дорожніх знаків, які встановлено з порушенням ДСТУ!

Вступ

Водій зобов’язаний виконувати вимоги дорожніх знаків. Але цей обов’язок виникає за умови, що держава правильно організувала дорожній рух, а сам знак встановлено відповідно до Правил дорожнього руху та вимог національного стандарту.

Якщо знак закритий деревами, неправильно розташований, не проглядається з необхідної відстані, не продубльований там, де це обов’язково, або встановлений так, що водій не може визначити його дію, одного твердження поліцейського про наявність знака недостатньо.

У такій ситуації потрібно встановити, чи мав водій реальну можливість своєчасно побачити знак, зрозуміти його вимогу та безпечно її виконати. Саме від цього залежить, чи можна обґрунтовано говорити про порушення з боку водія.

Дорожній знак повинен відповідати ПДР та ДСТУ

Пункт 8.2–1 Правил дорожнього руху України передбачає, що дорожні знаки застосовуються відповідно до ПДР і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Чинним стандартом у цій сфері є ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», введений у дію наказом ДП «УкрНДНЦ» №191.

Вимоги до встановлення знаків мають практичну мету. Водій повинен завчасно отримати зрозумілу інформацію про заборону, обмеження або інший режим руху. Якщо знак встановлено з такими порушеннями, які не дозволяють своєчасно його побачити чи правильно зрозуміти, ці недоліки безпосередньо впливають на оцінку вини водія.

Тому при оскарженні постанови потрібно перевіряти не лише поведінку водія, а й сам знак: його місце встановлення, видимість, напрямок дії, додаткові таблички та відповідність організації руху вимогам ПДР.

Знак повинен бути видимим водієві завчасно

Пункт 8.2–1 ПДР вимагає, щоб дорожні знаки були видимими за напрямком руху на відстані не менш як 100 метрів, добре сприймалися у світлу й темну пору доби та не були повністю або частково закриті будь-якими перешкодами.

Це означає, що водій повинен побачити знак не в останню мить, а завчасно. Він має мати час зрозуміти його зміст, оцінити дорожню ситуацію та безпечно виконати відповідну вимогу.

Якщо знак закритий гілками, рекламною конструкцією, стовпом, іншим знаком або стороннім предметом і стає видимим лише безпосередньо перед автомобілем, формальна наявність такого знака ще не доводить, що водій мав реальну можливість його виконати.

Фотографія знака зблизька після зупинки також не підтверджує, що знак був належним чином видимий під час руху. Важливо встановити, як він сприймався саме з тієї смуги та напрямку, якими рухався автомобіль.

Неправильне розташування знака також має значення

Дорожній знак повинен бути встановлений так, щоб водій однозначно розумів, до якої дороги, смуги або напрямку руху він належить. Особливо це важливо на складних перехрестях, розв’язках, дорогах із кількома смугами та біля прилеглих територій.

Якщо через місце встановлення знак візуально сприймається як такий, що стосується іншої смуги або іншого напрямку, цю обставину не можна ігнорувати. Водій повинен мати можливість без сумнівів визначити, що конкретне обмеження поширюється саме на його напрямок руху.

Тому окрема фотографія знака сама по собі не завжди достатня. Потрібно оцінювати всю дорожню обстановку та те, як знак фактично сприймався під час руху.

На багатосмуговій дорозі знак у визначених випадках повинен дублюватися

Пункт 8.2–1 ПДР передбачає вимоги щодо дублювання дорожніх знаків на дорогах, які мають більше однієї смуги для руху в одному напрямку. Це потрібно для того, щоб водій міг побачити знак незалежно від смуги, якою він рухається.

Наприклад, знак, установлений лише праворуч, може бути повністю закритий автобусом або вантажівкою для водія, який рухається лівою смугою. Саме тому в окремих випадках знак повинен дублюватися.

Якщо поліцейський притягує водія до відповідальності за порушення вимоги такого знака, необхідно перевірити, чи були дотримані правила його встановлення та дублювання. Якщо водій об’єктивно не міг побачити знак зі своєї смуги руху, це має враховуватися при вирішенні питання про відповідальність.

Особливі правила діють щодо знаків обмеження швидкості

Для знаків 3.29 та 3.31 Правила дорожнього руху встановлюють окрему гарантію. Пункт 12.10 ПДР передбачає, що якщо знаки обмеження максимальної швидкості встановлені з порушенням визначених вимог щодо їх введення, з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, через які їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності за перевищення такого обмеження.

Тому у справах про перевищення швидкості потрібно перевіряти не лише показник Tru­Cam або іншого приладу. Необхідно також встановити, чи законно було введене саме обмеження, чи правильно встановлено знак і чи виконані інші вимоги ПДР.

Детальніше про захист водія при фіксації швидкості ми пояснювали у матеріалі «Зупинила поліція за перевищення швидкості на Tru­Cam: що потрібно знати».

Не кожне порушення ДСТУ автоматично скасовує штраф

Для сильної правової позиції недостатньо знайти будь-яке технічне відхилення та заявити, що штраф автоматично незаконний. Потрібно встановити, яке саме порушення допущене і чи впливало воно на можливість водія своєчасно побачити, зрозуміти або виконати вимогу знака.

Якщо знак закритий, неправильно зорієнтований, не проглядається з установленої відстані, не продубльований там, де це передбачено ПДР, або його розташування не дозволяє визначити напрямок чи зону дії, такі порушення мають пряме значення для оцінки вини.

Тому захист повинен будуватися не на абстрактному посиланні на ДСТУ, а на конкретному зв’язку між порушенням при встановленні знака та неможливістю водія належно виконати його вимогу.

Зона дії дорожнього знака також повинна бути доведена

У багатьох справах вирішальним є не сам факт наявності знака, а те, чи поширювалася його дія на місце, де перебував автомобіль. Це особливо важливо при штрафах за зупинку, стоянку, обмеження швидкості та інші заборони.

Потрібно враховувати місце встановлення знака, перехрестя, додаткові таблички, напрямок руху та інші елементи організації дорожнього руху. Якщо з матеріалів справи неможливо встановити, що автомобіль перебував саме в зоні дії конкретного знака, однієї фотографії транспортного засобу недостатньо.

Поліція повинна довести зв’язок між конкретним знаком, його зоною дії та діями водія. Якщо цей зв’язок не встановлено належними доказами, виникає питання про доведеність самого правопорушення.

Що повинна довести поліція

Відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків передбачена, зокрема, частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Але сама наявність цієї норми не звільняє поліцейського від обов’язку довести конкретне порушення.

Стаття 251 КУпАП визначає, що висновок про адміністративне правопорушення повинен ґрунтуватися на доказах. Стаття 280 КУпАП зобов’язує посадову особу встановити, чи було вчинено правопорушення, чи винна конкретна особа та які інші обставини мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, матеріали повинні дозволяти встановити місце події, напрямок руху, видимість знака, його зону дії та конкретні дії водія. Якщо цих даних немає, постанова не повинна ґрунтуватися лише на припущенні, що водій «мав бачити» знак.

Недоліки організації дорожнього руху не повинні перекладатися на водія

Статті 9 та 24 Закону України «Про дорожній рух» покладають на власників автомобільних доріг, вулиць та уповноважені органи обов’язки щодо створення безпечних умов руху та належного утримання доріг і технічних засобів організації дорожнього руху.

Тому якщо дорожній знак неправильно встановлений, неналежно утримується, закритий рослинністю або фактично не виконує своєї інформаційної функції, ці недоліки виникають не з вини водія.

Держава не може вимагати безумовного виконання дорожнього знака і водночас ігнорувати власний обов’язок забезпечити його правильне встановлення, видимість та зрозумілість.

Як правильно зафіксувати порушення при встановленні знака

Якщо знак закритий, неправильно орієнтований або його неможливо було своєчасно побачити, потрібно одразу зафіксувати реальну дорожню обстановку. Найкраще зробити безперервне відео з напрямку руху автомобіля, починаючи з достатньої відстані до знака, щоб було видно, коли саме він фактично стає помітним.

На відео бажано показати смуги руху, перешкоди, які закривають знак, дорожню розмітку, перехрестя, додаткові таблички та інші знаки. Якщо питання стосується дублювання, варто зафіксувати всю ширину дороги та місця, де відповідні знаки повинні бути встановлені.

Відео з реєстратора також може мати значну доказову цінність, оскільки воно показує ситуацію саме так, як її бачив водій безпосередньо під час руху.

Що говорити поліцейському під час розгляду справи

Стаття 268 КУпАП надає водієві право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися правовою допомогою. Тому під час розгляду справи потрібно конкретно пояснити, у чому саме полягало порушення при встановленні або розміщенні дорожнього знака.

Не варто обмежуватися словами «я не згоден». Потрібно зазначити, що знак був закритий, не проглядався з необхідної відстані, не був продубльований, мав незрозуміле розташування або існувала інша конкретна обставина, яка не дозволяла своєчасно виконати його вимогу.

Власні фото та відео потрібно просити врахувати під час розгляду справи. Детальніше про права водія при спілкуванні з поліцейським ми пояснювали у матеріалі «Вас звинувачують у порушенні ПДР? Ваші права!».

Як оскаржити штраф

Якщо поліцейський не врахував порушення при встановленні дорожнього знака та виніс постанову, її можна оскаржити. Важливо не обмежуватися загальною фразою про невідповідність ДСТУ, а чітко описати конкретний недолік та пояснити, як саме він вплинув на можливість водія виконати вимогу знака.

При оскарженні варто використовувати фотографії, відео, запис реєстратора та інші матеріали, які показують дорожню обстановку саме з напрямку руху автомобіля. Чим точніше зафіксовано порушення, тим сильнішою є позиція водія.

Якщо постанова оскаржується в адміністративному суді, частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок довести правомірність свого рішення. Водночас водієві також варто активно подавати власні докази.

Коли варто звернутися до адвоката

У справах щодо дорожніх знаків вирішальними часто стають деталі: місце встановлення, видимість, дублювання, напрямок і зона дії знака, додаткові таблички, дорожня розмітка та зміст поліцейського відеозапису.

Якщо постанову вже винесено, адвокати юридичної компанії «Дорожній Адвокат» можуть перевірити матеріали справи, оцінити відповідність встановлення дорожнього знака вимогам ПДР та ДСТУ і визначити, чи є достатні підстави для оскарження штрафу.

Такий підхід дозволяє будувати захист не на загальному твердженні про «неправильний знак», а на конкретних порушеннях, які реально впливають на законність притягнення водія до відповідальності.

Висновок

Водія не можна притягувати до відповідальності лише на тій підставі, що дорожній знак фізично знаходився на певній ділянці дороги. Необхідно встановити, що знак був належним чином установлений, видимий, зрозумілий, поширював свою дію саме на конкретний напрямок руху та давав водієві реальну можливість виконати його вимогу.

Якщо знак закритий, неправильно розміщений, не проглядається з установленої відстані, не продубльований у передбаченому ПДР випадку або його дія є незрозумілою, ці порушення повинні враховуватися при вирішенні питання про відповідальність.

Особливо чітке правило встановлено щодо знаків 3.29 та 3.31. Якщо вони введені або встановлені з порушеннями, визначеними пунктом 12.10 ПДР, водій не може бути притягнений до відповідальності за перевищення такого обмеження.

Поліція не повинна компенсувати недоліки організації дорожнього руху штрафами для водіїв. Якщо держава вимагає виконувати дорожній знак, вона повинна забезпечити його законне встановлення, належну видимість та однозначність вимоги.