Суть проблеми
Працівники Укртрансбезпеки можуть зупинити вантажний автомобіль не на пункті габаритно-вагового контролю. Зупинка може відбутися на звичайній ділянці дороги під час рейдової перевірки. Після перевірки документів водієві повідомляють, що він повинен їхати до іншого місця для зважування.
Відстань до такого пункту може становити декілька або навіть десятки кілометрів. Якщо водій не погоджується їхати, таку поведінку іноді оформляють як відмову від проходження габаритно-вагового контролю. За частиною 3 статті 132–1 КУпАП за це передбачено штраф 51 000 грн. Однак відмова їхати до іншого місця та відмова пройти ГВК — це різні дії.
Обов’язки водія під час ГВК
Пункт 2.4–1 Правил дорожнього руху чітко визначає обов’язки водія вантажного автомобіля. У місці здійснення габаритно-вагового контролю водій повинен виконати вимогу працівника пункту ГВК або поліцейського. Він повинен зупинитися, передати визначені документи та надати транспортний засіб для контролю.
Отже, Правила дорожнього руху прямо визначають, що саме повинен зробити водій. Він зобов’язаний надати транспортний засіб для зважування у місці здійснення ГВК. Водночас ця норма не встановлює загального обов’язку змінювати маршрут після зупинки. Також вона не зобов’язує водія їхати до іншого пункту на десятки кілометрів.
Відсутність обов’язку їхати до іншого пункту
Це головне питання у таких спорах. Жоден закон України не встановлює загального обов’язку водія після зупинки Укртрансбезпекою їхати до іншого пункту зважування. Такого обов’язку немає і серед обов’язків водія, передбачених Правилами дорожнього руху.
Закон України «Про автомобільний транспорт» надає Укртрансбезпеці повноваження щодо супроводження певних транспортних засобів. Однак повноваження державного органу та обов’язок водія — це різні правові поняття. Сам факт надання інспектору певного повноваження не створює автоматично нового обов’язку для водія.
Тому не можна підміняти передбачений законом обов’язок надати автомобіль для ГВК іншим обов’язком. Водія не можна автоматично зобов’язувати їхати туди, куди вкаже посадова особа. Якщо орган влади вважає, що існує обов’язок водія, він повинен мати чітку правову підставу для такої вимоги.
Супроводження транспортного засобу
Окремо Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №513. Він регулює процедуру супроводження транспортного засобу до найближчого місця зважування. Йдеться про автомобілі, які мають ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів.
Порядок передбачає оформлення посадовою особою письмового рішення про супроводження. Відстань до місця зважування не повинна перевищувати 50 км. Однак ці правила насамперед визначають порядок дій самої Укртрансбезпеки. Вони не дозволяють автоматично прирівнювати будь-яку незгоду водія їхати до відмови від проходження ГВК.
Крім того, право інспектора організувати супроводження ще не означає, що саме супроводження є габаритно-ваговим контролем. Це лише переміщення транспортного засобу до місця, де такий контроль планують провести.
Розмежування супроводження та ГВК
Супроводження транспортного засобу і проходження габаритно-вагового контролю мають різний юридичний зміст. У першому випадку йдеться про переміщення автомобіля. У другому — про безпосередню перевірку його вагових та габаритних параметрів.
Тому водій може не погоджуватися їхати до іншого місця, але не відмовлятися від самого зважування. Наприклад, він може прямо повідомити, що готовий надати транспортний засіб для ГВК. За таких обставин незгода з переміщенням автомобіля не може автоматично перетворюватися на відмову від контролю.
Умови штрафу 51 000 грн
Частина 3 статті 132–1 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення або відмову від проходження ГВК. При цьому закон прямо пов’язує таке правопорушення із зоною габаритно-вагового контролю.
Тому для штрафу 51 000 грн недостатньо встановити лише факт відмови водія кудись їхати. Необхідно довести, що водій відмовився саме від проходження ГВК. Крім того, повинні бути встановлені всі інші обов’язкові ознаки складу правопорушення.
Зона ГВК є спеціально визначеним місцем. Це облаштована відповідними дорожніми знаками ділянка дороги, де розташований пункт габаритно-вагового контролю. Звичайне місце рейдової перевірки не стає такою зоною лише через присутність працівників Укртрансбезпеки.
Відповідальність за невиконання вимоги
Якщо Укртрансбезпека вважає, що водій не виконав законну вимогу про супроводження, така поведінка має окрему правову оцінку. Для невиконання законних вимог посадових осіб передбачено інший склад адміністративного правопорушення — статтею 188–57 КУпАП.
Це додатково підтверджує різницю між двома ситуаціями. Невиконання вимоги про переміщення транспортного засобу та відмова пройти ГВК не є одним правопорушенням. Тому Укртрансбезпека не може довільно підміняти один склад іншим лише для застосування більшого штрафу.
Якщо водій не поїхав до іншого місця, необхідно з’ясовувати законність саме такої вимоги. Але сам цей факт ще не доводить відмову від габаритно-вагового контролю.
Акт про відмову від ГВК
Окреме значення має акт про відмову водія від проходження ГВК. Порядок взаємодії №1007/1207 передбачає складання такого документа під час здійснення габаритно-вагового контролю. Форма акта також передбачає його оформлення на місці проведення контролю.
Тому виникає очевидне питання, якщо автомобіль зупинили на звичайній ділянці дороги. На місці немає вагового обладнання та самого пункту ГВК, а інспектор уже складає акт про відмову. Від якого саме контролю відмовився водій, якщо цей контроль у місці зупинки навіть не проводився?
Сам факт незгоди їхати до іншого місця не підтверджує відмову від зважування. Для цього необхідні конкретні докази, що водій відмовився саме надати транспортний засіб для ГВК.
Дії водія під час перевірки
Якщо водій не відмовляється від самого зважування, свою позицію потрібно чітко зафіксувати. Доцільно повідомити: «Від проходження габаритно-вагового контролю не відмовляюся. Транспортний засіб для зважування готовий надати відповідно до встановленої процедури».
Якщо інспектор вимагає їхати до іншого місця, варто попросити письмове рішення про супроводження. Також необхідно з’ясувати адресу пункту та відстань до нього. Бажано зафіксувати на відео місце зупинки, дорожні знаки, наявність пункту ГВК та зважувального обладнання.
Такі дії дозволяють чітко відмежувати відмову від зважування від незгоди з переміщенням автомобіля. Це має принципове значення при подальшому оскарженні штрафу.
Висновки
Жоден закон України не встановлює загального обов’язку водія після зупинки працівниками Укртрансбезпеки їхати на десятки кілометрів до іншого пункту вагового контролю. Законодавство визначає повноваження Укртрансбезпеки щодо супроводження. Підзаконний Порядок №513 встановлює процедуру такого супроводження.
Водночас невиконання вимоги про переміщення автомобіля не можна автоматично вважати відмовою від ГВК. Обов’язок водія полягає у наданні транспортного засобу для контролю у місці його проведення. Тому штраф 51 000 грн може застосовуватися лише за доведену відмову або ухилення від самого габаритно-вагового контролю, а не лише через незгоду водія їхати до іншого місця.
Репост через: